Білик Ірина Миколаївна

Випускниця кафедри режисури естради та масових свят Київського національного університету культури і мистецтв.

З чотирьох років почала співати, з п'яти займалася танцями та класичним балетом. Пісенну кар'єру розпочала з 6 років у дитячому пісенному ансамблі «Сонечко», що активно гастролював всім СРСР, брав участь в дитячих та музичних теле- і радіопрограмах. Нишком від батьків із семи років почала відвідувати музичну студію, займалась на сусідському фортепіано. В той же час вчилась у театральній студії: оцінюючи її роботу на сцені, фахівці пророчили Білик велике театральне майбутнє. У десять років написала свою першу пісню.

Закінчивши музичну школу, у 18 Ірина Білик почала викладати музику для дітей, мала свій постійний клас.

У 1989 році вступила до Київського державного музичного училища імені Глієра, клас естрадного співу Ліни Прохорової.

У фактичному шлюбі з власним продюсером Юрієм Нікітіним[3] з 1990 по 1998[4], з колишньою моделлю Андрієм Оверчуком з 1998 по 2002[4][5] (18 червня 1999 народила сина Гліба)[6], з хореографом і телеведучим Дмитром Коляденком[7] з 2003 по 2006[4], з Дмитром Дікусаром з 2007 по 2010 (шлюб взяли в Ріо-де-Жанейро[8]). Одружилася з Асланом Ахмадовим.[9] 8 грудня 2015 народила сина Табріза за допомогою сурогатної матері.[10][11][12] У кінці квітня 2021 року заявила, що розлучається з Ахмадовим.[13]

Від 1988 року почала працювати над власним репертуаром і вже в 1989 році взяла участь у фестивалі «Червона Рута». Мешкаючи в готелі з поганими умовами, Білик захворіла — і, за власною оцінкою, невдало виступила на конкурсі, хоча вже тоді зуміла привернути увагу фахівців. «Рута» 1989 року була першою і останньою для Білик конкурсною акцією як учасниці.

У лютому 1990 року на фестивалі «Весняні надії» у Вінниці познайомилася з музикантами гурту «Аякс» — Юрієм Нікітіним, Георгієм Учайкіним та Жаном Болотовим, в липні створює з ними гурт «Цей дощ надовго».

З 1991 року Ірина Білик і «Цей дощ надовго» почали співпрацю з творчим професійним агентством «Ростислав Шоу». У 1992 році Білик знімає своє перше професійне відео на пісню «Лише твоя». У цьому ж році бере участь та стає лауреаткою міжнародного фестивалю «Пісенний Вернісаж. Нова українська хвиля». У 1993 році Білик і «Цей дощ надовго» як гості беруть участь у двох найпрестижніших святах — фестивалі «Марія» (Трускавець) та Першому міжнародному фестивалі «Слов'янський базар» (Вітебськ), де вперше виконують концептуально новий для України музичний твір під назвою «Нова». У грудні 1993 «Цей дощ надовго» перетворюється у менеджмент Ірини Білик^{[що це?]} та засновує Продюсерське агентство «Нова». У 1994 році Білик починає активно гастролювати Україною. Наприкінці 1994 року дебютує як ведуча новорічного телешоу «Ніч Новорічна» (УТ-1).

Навесні 1995 року Інформаційна служба США (посольство США в Україні) відповідно до статистичних досліджень запросила Ірину Білик, як найпопулярнішу співачку країни, до участі у програмі відвідин президентом США Біллом Клінтоном Києва. Білик мала аудієнцію з Білло та Гілларі Клінтон.

Восени 1995 року Білик вирушає у перший в історії української попмузики концертний тур «Нова», в рамках якого відбулося при повному аншлагові перше велике сольне шоу у Національному палаці «Україна» (3600 глядачів). У 1995 році, за журналістським опитуванням «Мистецькі вершки року-95», Ірина Білик названа найпомітнішою постаттю в сучасній українській музиці.

З 2 квітня по 15 травня 1997 року Білик вирушила у найбільший концертний тур в історії українського шоубізу — всеукраїнський тур «Так просто», номінований на нагороду «Подія року» в галузі сучасної української музики та масових видовищ «Золота Жар-Птиця». Тур розпочався з Тернополя та охопив 25 найбільших міст України, де відбулося 38 концертів. В ході туру, 23 та 24 квітня 1997 року, в Національному палаці «Україна» пройшли два шоу Ірини Білик, які двічі зібрали аншлаг, що стало прецедентом в Україні.

З 14 травня по 2 червня 1998 року Білик вирушає у З-й всеукраїнський тур «Фарби неба», цього разу з друзями з Росії — співачкою Ліндою та Максом Фадєєвим. Концерти зібрали рекордну сукупну глядацьку аудиторію, проходячи на найбільших концертних майданчиках та у палацах спорту. 26 травня 1998 року за повного аншлагу шоу відбулося у київському Палаці спорту. 16 грудня 1998 року Ірина Білик знов стає володаркою двох нагород у галузі сучасної музики та масових видовищ «Золота Жар-Птиця» в номінаціях «Співачка року» та «Альбом Року» (альбом «Фарби»), а всього була заявлена у 5 номінаціях. Наприкінці 1998 року до десятиріччя своєї творчої та професійної діяльності Ірина Білик видала альбом «Найкраще: 1988—1998» та влаштувала концерт-презентацію, який визнано подією у культурному житті країни.

22 серпня 1999 року в рамках святкування Дня Незалежності України відбувся сольний концерт Білик у Лондоні, який пройшов при повному аншлагу. Восени 1999 року виходить сингл «Вибачай», який почав новий етап творчості співачки.

Ірина Білик, 2013

1 березня 2000 року вийшов альбом «ОМА». 7 квітня 2001 року Ірині Білик заклали першу в історії «Зірку» у клубі «Голлівуд» на події «Алея Зірок», де вона презентувала кілька клубних реміксів та нову пісню «Країна». Навесні 2002 року відкрито новий офіційний вебсайт співачки www.IRYNABILYK.com, через два місяці удостоєний Інтернет-премії «GOLDEN WEB AWARD». До кінця року на Mama Music Polska вийшов польський альбом «Bilyk». Взимку цього ж року з'явилося відео на нову пісню «Твої руки».

Навесні 2003 року Білик почала записувати новий альбом та оголосила про початок всеукраїнського туру на підтримку альбому «Білик. Країна». Усі концерти пройшли при повному аншлагу. З невідомих причин київського концерту не було. Пізніше стало відомо, що Білик розпочала роботу над новим альбомом російською мовою та перенесла концерт на 25 серпня 2003 року, який не відбувся. Альбом «Білик. Країна» з'явився у всіх музичних магазинах Києва 21 червня 2003 року, тоді ж відбулася презентація альбому.

7 червня 2004 року вийшов російський альбом «Любовь. Яд».

Навесні 2005 року Білик вирушила у всеукраїнський тур з новим альбомом. У травні 2005 року виступила на молодіжному фестивалі «Таврійські ігри».

14 серпня 2008 року до Дня Незалежності України Президент України надав Ірині Білик звання народної артистки України.

2010 року Ірина Білик заспівала в дуеті з давньою подругою Ольгою Горбачовою (прем'єра дуету відбулася на церемонії Viva-2010. Найкрасивіші люди України у Національному палаці Україна). Влітку вийшла пісня «Две родных души» — дует із Сергієм Звєрєвим. Восени взяли з ним участь в українському телешоу Зірка+Зірка, поширюючи чутки про свій роман.[14]

Білик з чоловіком Асланом Ахмадовим, 2017

2011 року виборола премію YUNA в номінації «Найкраща співачка двадцятиріччя». В березні 2013 з гуртом «ТІК» вирушила у всеукраїнський тур «Найкращі українські хіти».[15]

Навесні 2014 року випустила альбом «Рассвет» і вирушила в тур «Краще» в його підтримку. В травні 2015 року дала великий сольний концерт «О любви» в палаці «Україна».

У квітні 2017 року випустила альбом «Без гриму». В лютому 2018 вирушила у всеукраїнський тур «Без гриму. Найкраще. Про кохання». В рамках туру дала 37 концертів у 35 містах України і завершила турне 3 аншлагами в столичному палаці «Україна».

17 травня 2018 року до дня боротьби з гомофобією та трансфобією Ірина Білик випустила пісню «Не ховай очей» на підтримку ЛГБТ-спільноти та кліп, режисерства Юрія Двіжона[16]. Також мала намір відвідати ЛГБТ-прайд у Києві 17 червня 2018 року.

2004 року брала участь у всеукраїнському турі «Молодь — проти! Молодь — за!» на підтримку Віктора Януковича[17].

2009 року брала участь у всеукраїнському турі «З Україною в серці» на підтримку Юлії Тимошенко[18].

У серпні 2015 року, порушивши порядок перетину державного кордону України, прилетіла авіарейсом Москва—Сімферополь, аби побувати у Криму на весіллі подруги. Після цього внесена до бази ресурсу «Миротворець»[19].

У березні 2018 року активісти заблокували вхід до Львівської опери перед початком концерту Білик через невизначену політичну позицію співачки, яка бувала в окупованому Криму, відмовлялася публічно визнавати Росію країною-агресоркою, а 2017 року відвідала ювілейний концерт Пилипа Кіркорова в Кремлівському палаці[20]. Тиждень перед концертом у Львові продюсер Білик на пресконференції показав відеозвернення бійців АТО, які запевняють, що Ірина Білик постійно допомагає військовим, а також підкреслив, що з 2014 року співачка не виступає в Росії, а відвідини чоловіка й сина, які живуть у Москві, є її приватним правом[21].

• 1996 — на фестивалі «Таврійські Ігри», нагорода «Золота Жар-Птиця» у номінаціях «Співачка року» та «Пісня року» (пісня «Так просто»).
• 1996 — звання Заслуженої артистки України.
• 1997 — приз фестивалю «Парад хіт-парадів». Пісня «Так просто» названа найкращою піснею 1996 року.
• 1997 — дві нагороди «Золота Жар-Птиця» («Співачка року» та «Альбом року») за альбом «Так просто».
• 1997 — альбом «Фарби» розійшовся в Україні тиражем 1 млн примірників.
• 27 січня 1999 — перемагає в трьох номінаціях: «Найкраща співачка», «Найкращий альбом» («Фарби»), «Найкращий відеокліп» («А я пливу»).
• 1999 — стає обличчям компаній: «Dirol лісова ягода» (компанія Stimorol), «Peugeot 206» («Ілта-Україна»), Idea Studio (Італія) тощо.
• Лауреатка Всеукраїнської премії «Жінка ІІІ тисячоліття» в номінації «Рейтинг» (2006).
• 2008 — звання Народної артистки України.
• 2011 — премія YUNA у категорії «Найкраща виконавиця» за досягнення у музиці за 20 років.
• 2020 — Орден княгині Ольги ІІІ ступеня[22].

• 2004 — Сорочинський ярмарок — іноземна співачка
• 2006 — Зоряні канікули — співачка-амфібія із сузір'я Водолій

• Офіційний сайт
• Білик Ірина Миколаївна у соціальній мережі «Facebook»
• Білик Ірина Миколаївна у соціальній мережі «Instagram»
• Ірина Білик на сайті vulyk.ua
• Видатні випускники КНУКіМ: Ірина Білик