Собор Покрови Пресвятої Богородиці (Шахти)

Собор Покрови Пресвятої Богородиці (рос. Собор Покрова Пресвятой Богородицы) — діючий кафедральний собор Олександрівськ-Грушевського благочиння Шахтинської та Міллерівської єпархії Донської митрополії РПЦ.

Собор Покрови Пресвятої Богородиці
47°42′15″ пн. ш. 40°13′36″ сх. д.
Країна  Росія
Розташування вул. Радянська, 74,
Шахти,
Ростовська область
Тип храм
Стиль Еклектика
Дата заснування 1902
Будівництво 1895 1899 роки

Собор Покрови Пресвятої Богородиці
Собор Покрови Пресвятої Богородиці (Росія)
 Медіафайли у Вікісховищі

Історія

На початку ХХ століття в місті Олександрівськ-Грушевський (нині місто Шахти Ростовської області) було дві дерев'яні церкви: Петропавлівська й Олександро-Невська. Ті храми вже не могли задовольнити релігійні потреби всіх парафіян. Це стало причиною ухвалення рішення Донською єпархією про будівництво на Церковно-Базарній площі міста нового кам'яного соборного Петропавлівського храму, який і було зведено 1899 року.

Після завершення будівництва нового храму, однойменну дерев'яну церкву, що розміщувалась поряд, розібрали. А 1902 року, відповідно до збірника «Відомості про Покровську церкву» за 1909 рік, на Сінній площі (нині вулиця Радянська) побудували новий цегляний храм, освятивши його на честь Покрови Пресвятої Богородиці — небесної покровительки й заступниці землі руської та війська Донського. Чисельність постійних парафіян храму сягала 4 тисяч осіб, які проживали в районі річки Грушівки. При храмі в той час була велика бібліотека, працювала церковно-парафіяльна школа, в якій навчались близько ста учнів.

Розміри хрестово-купольного Покровського храму з дзвіницею становили: 21,3 метри завдовжки, 12,8 метрів завширшки. Храм було зведено в еклектичному стилі, опалювався пневматичною аммосівською піччю, мав 4 входи, 16 вікон у храмі та 10 вікон у дзвіниці. Купол храму був покритий залізом і пофарбований вохрою. Над куполом височів шестикінцевий залізний хрест.

Причт храму включав священика, диякона-псаломника, а пізніше — просфорника. 1906 року при храмі було створено церковно-парафіяльне попечительство, що займалось забезпеченням храму усім необхідним, а також утриманням церковно-парафіяльної школи.

Богослужіння у храмі відбувались і після 1917 року. Однак після встановлення в місті Олександрівськ-Грушевську 1920 року радянської влади й перейменування міста на Шахти, 1922 року все майно церкви було націоналізовано, а 1923 році в місті було закрито всі три православні церкви.

Покровський собор, 1912 рік
Покровський собор

Пізніше парафіяни отримали дозвіл на відкриття в Покровському храмі релігійної громади. Її статут був узгоджений з новою владою. У лютому 1933 року Покровський собор остаточно закрили, дзвони були відправлені переплавку, був зруйнований купол храму і дзвіниця, з храму вилучили богослужебні книги та ікони. В будівлі храму була влаштована ремонтна майстерня трамвайного депо. Майстерня працювала до кінця 1990-х років.

1997 року територію трамвайного депо відвідав архієпископ Ростовський і Новочеркаський Пантелеймон. Він благословив відродження храму.

До осені 1998 року, коли останній трамвай залишив територію собору Покрови Пресвятої Богородиці, почалось розчищення й відновлення храму. Оскільки креслення храму не збереглись, основою проекту склали виміри храму, проведені 1929 року бюро технічної інвентаризації, а також світлини 1912 року західної сторони храму.

Відновлений храм зазнав певних змін: до нього було прибудовано дзвіницю заввишки 33 метри, правий і лівий бічні вівтарі, а також п'ятикупольну надбудову заввишки 24 метри та завівтарний обхід.

Нині собор Покрови Пресвятої Богородиці є духовним та адміністративним центром Шахтинської єпархії. При храмі працюють курси з «Основ православної культури», церковно-парафіяльна школа, є бібліотека та соціальна служба. Поряд із храмом, на соборній площі, проводяться загальноміські та церковні заходи, кадети Шахтинського кадетського корпусу складають присягу. Престольні свята: Покрова Пресвятої Богородиці — 14 жовтня (за новим стилем).

Настоятель собору: Ієрей Симеон Єсін.

Святині: ікона з частинкою мощей Пантелеймона Цілителя; палиця Глинського старця схимитрополита Зиновія (Мажуги); ікона з частинкою мощей святого Івана Золотоустого; рака з частинками мощей: єпископа Російської православної церкви, митрополита Ростовського та Ярославського, частинка гробу преподобного Сергія Радонезького, частинка гробу великої княгині Єлизавети та інокині Варвари, немовля від Ірода убієнного, мученика Мардарій, рівноапостольного князя Володимира.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.