Собіславичі

Собіславичі (Самбориди, пол. Sobiesławice) — династія, що володіла Гданським Помор'ям (Східна Померанія), спочатку визнаючи зверхність краківського князя, а з 1227 р. — вже як самостійні правителі.

Собіславичі (рід)

Герб роду
Рід	Собіславичі Самбориди
Титул	князь Померанії
Період	XII ст. - 1262
Держава	Польща Східна Померанія
Родоначальник	Собіслав I
House of Sobiesław у Вікісховищі

Достеменне походження династії — невідоме. Існують припущення, що вона мала походження від поморських князів, відомих з XI—XII ст. (Семомисл, Святобор, Святополк). За іншими припущеннями Самбориди та західнопоморські Грифичі походять з того ж самого роду. Згідно версії Едварда Римара (Родовід поморських князів), обидві ці династії могли бути бічною лінією П'ястів, а їх протопластом був один з молодших братів Болеслава Хороброго — Святополк.

Однозначно тривалість династії можна підтвердити лише від Собіслава з другої половини XII ст.

У перших поколіннях носили титул «princeps» (намісник). З 1227 р. носили титул «dux» (князь).

Більшість представників династії була похована в заснованому ними Олівському соборі. Гроби неодноразово були знищені пожежами та під час війни з королем Стефаном Баторієм в 1577 р. Зараз останки містяться в саркофазі з чорного мармуру з написом «Гробовець преславних князів поморських фундаторів цієї будівлі».

Гробовець Собєславичів в Олівському соборі