Совєтський (АР Крим)
Совє́тський (до 1944 року — Ічкі́; рос. Советский, крим. İçki, Ички) — селище міського типу в Україні, центр Совєтського району Автономної Республіки Крим.
смт Совєтський | |
---|---|
Країна | Україна |
Регіон | Автономна Республіка Крим |
Район/міськрада | Совєтський район |
Рада | Совєтська селищна рада |
Код КАТОТТГ: | |
Облікова картка | Совєтський |
Основні дані | |
Засноване | 1798 |
Статус | із 1941 року |
Площа | км² |
Населення | ▲10 069 (на 2014 рік)[1] |
Поштовий індекс | 97200 |
Телефонний код | +380 6551 |
Географічні координати | 45°20′49″ пн. ш. 34°56′00″ сх. д. |
Висота над рівнем моря | 19 м
|
Відстань | |
Найближча залізнична станція: | Краснофлотська |
До обл. центру: | |
- автошляхами: | 98,4 км |
Селищна влада | |
Адреса | 97200, смт. Совєтський, вул. 30 років Перемоги, 25 |
Карта | |
Совєтський | |
Совєтський | |
Знаходиться в північно-східній частині півострова, у степовій присиваській частині, у південно-східній частині Кримської низовини, в 106 км. від Сімферополя.
Населення: переважно росіяни та українці, проживають також кримські татари, болгари, вірмени, євреї, цигани. Територія селища розташована у межах долини річок Біюк-Карасу та Східний Булганак.
Історія
Територія сучасного селища і його околиць була заселена в III—І тисячолітті до н. е. Про це свідчать знайдені тут залишки поселень і кургани з похованнями епохи ранньої і пізньої бронзи. Поблизу селища виявлено також скіфські поховання.
Перша згадка про Ічкі датується 1798 роком; тоді тут проживала 41 особа. Землі села 1805 року належали трьом мурзам, ними користувалися також державні селяни, кількість яких зросла вже до 66. Після Кримської війни (1853–1856 рр.) багато кримських татар зруйнували свої оселі та емігрували до Османської імперії.
Селище було внесено до переліку поселень, що потребували перейменування[2] відповідно до вимог закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»[3]. 12 травня 2016 року постановою Верховної Ради України № 1352-VIII йому було повернуто назву Ічкі; цією ж постановою назву Совєтського району змінено на Ічкінський. Постанова «набирає чинності з моменту повернення тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь під загальну юрисдикцію України».[4]
Транспорт
Через селище проходить залізнична лінія Керч-Джанкой, яка розділяє його територію на дві приблизно рівні частини. З південного заходу уздовж селища проходить магістральна траса Північно-Кримського каналу. Поряд — транзитна автодорога (E97), яка пов'язує селище з іншими районами Криму.
Економіка
У селищі діють ремонтно-транспортне підприємство, сільгоспхімія, сільенерго, інкубаторно-птахівницьке підприємство і декілька інших підприємств місцевого значення, які займаються обслуговуванням сільськогосподарських підприємств району.
Найбільші підприємства: комбінат хлібопродуктів, маслоробний та виноробний заводи, друкарня. Торгове обслуговування населення здійснюють підприємства споживчої кооперації і підприємницькі структури.
Соціальна сфера
У селищі є три загальноосвітніх школи, одна з яких — з кримськотатарською мовою навчання, технікум механізації і гідромеліорації сільського господарства; центральна районна лікарня, аптеки; музична школа, дві бібліотеки.
Примітки
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2015 року (PDF, XLS)
- Український інститут національної пам'яті. Перелік міст та сіл до перейменування
- Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного ... | від 09.04.2015 № 317-VIII. zakon3.rada.gov.ua. Процитовано 24 травня 2016.
- Постанова Верховної Ради України від 12 травня 2016 року № 1352-VIII «Про перейменування окремих населених пунктів та районів Автономної Республіки Крим та міста Севастополя»
Посилання
- стаття Совєтський — Інформаційно-пізнавальний портал | Кримська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)