Согнефіорд

Согне-фіорд (норв. Sognefjord) — це найбільший і найвідоміший фіорд в Норвегії і третій за довжиною в світі. Він знаходиться у фюльке Согн-ог-Ф'юране у Західній Норвегії та тягнеться на 205 км вглиб від океану до невеликого селища Скйолден у муніципалітеті Лустер. Фіорд отримав свою назву від традиційного району Согн, який охоплює південну частину фюльке.[1]

Согне-фіорд
Sognefjorden, Sognefjord
61°06′00″ пн. ш. 5°10′00″ сх. д.
складники Sognesjøend, Høyangsfjordend, Esefjordend, Fjærlandsfjordend, Sogndalsfjordend, Aurlandsfjordd, Нерьойфіорд, Lærdalsfjordend, Årdalsfjordend і Lustrafjordend
Прибережні країни  Норвегія
Регіон Согн-ог-Ф'юране
Довжина 205 км
Ширина 4,5 км
Площа 12 518 км² км²
Максимальна глибина 1308 м
Середня глибина 1308 м
Вливаються
  • Q11993955?, Storelvad, Q11989387? і Q19371044?
    • Міста та поселення Лейрвік, Ютре Оппедалом, Вадхейм Хейангер, Вікьойрі, Балестранд, Германсверк, Согндалсфьора, Ґудванґен, Флом, Аурландванген, Лердалсьойрі, Ордалстанген, Гаупне, і Солворн
    ідентифікатори і посилання
    GeoNames 3137976
    У проєкті OpenStreetMap ↑407787 ·R (Согн-ог-Ф'юране)
    Согне-фіорд
    Согне-фіорд (Норвегія)
     Согне-фіорд у Вікісховищі

    Географія
    Карта регіону фіорду, світлоблакитним — льодовик; чорні хрести — ставкірки
    Вид на фіорд поруч Вангснес

    Фіорд проходить через багато муніципалітетів: Солунд, Гюлен, Хиддестад, Хейангер, Вік, Балестранд, Лейкангер, Согндал, Лердал, Аурланд, Ордал І Люстер. Фіорд має максимальну глибину — 1308 м нижче рівня моря, а найбільші глибини знаходяться у внутрішніх частинах фіорда. Поблизу його гирла, дно різко піднімається до сіллу близько 100 метрів нижче рівня моря. Середня ширина основного рукава Согне-фіорда становить близько 4,5 км. Скелі, що оточують фіорд, піднімаються майже прямовисно з води на висоту до 1000 метрів і більше.

    Внутрішній кінець фіорду локалізується на південний схід від гірського хребта, що має висоту до близько 2000 метрів над рівнем моря і покритий льодовиком Йостедаль, найбільшим льодовиком континентальної Європи. Таким чином, клімат внутрішнього кінця Согне-фіорду і його рукавів не настільки вологий, як на зовнішньому узбережжі. Гирло фіорду оточене численними островами, включаючи Сула, Лосна, і Хізерьойна. Фіорд має безліч більш рукавів — більш дрібних фіордів, які відгалужуються від основного, в тому числі: Есе-фіорд, Фярландс-фіорд, Согндалс-фіорд, Лустра-фіорд, Ордалс-фіорд, Лердалс-фіорд, Аурландс-фіорд і Нерьой-фіорд.

    Лустра-фіорд

    Найбільш внутрішній рукав Согне-фіорду — Лустра-фіорд, розташований в муніципалітеті Лустер. В його кінці знаходиться село Скйолден, яке є точкою доступу до Національного парку Йотунхеймен. У колишні часи, перевозки між Бергеном і внутрішніми частинами Скандинавії були човнами між Бергеном і Скйолденом, а звідти — по простій дорозі через високогір'я.

    Туризм
    Нерьой-фіорд
    Картина 1853 з зображенням Согне-фіорду роботи Ханса Гуда і Адольфа Тідеманда.

    Населені пункти вздовж фіорду і його рукавів з'єднує водний транспорт. До більших селищ на фіорді і його рукавах належать Лейрвік, Ютре Оппедалом, Вадхейм Хейангер, Вікьойрі, Балестранд, Германсверк, Согндалсфьора, Ґудванґен, Флом, Аурландванген, Лердалсьойрі, Ордалстанген, Гаупне, і Солворн. Ґудванґен розташований поблизу Нерьой-фіорду, рукава Согне-фіорду, особливо відомого своєю незайманою природою і приголомшливими пейзажами, і тільки 300 метрів у поперечнику в самій вузькій точці. Нерьой-фіорд включений до Світової спадщини ЮНЕСКО. З села Флом, Фломська залізниця піднімається 864 м вгору до станції Мюрдал на довжині всього у 20 км — це найкрутіша залізниця у світі з підйомом без сторонньої допомоги.[2]

    У внутрішній частині фіорду, збереглися три зі знаменитих норвезьких дерев'яних церков: Каупангерська ставкірка і Урнеська ставкірка (уздовж берегової лінії) і Боргундська ставкірка (30 км вглиб долини Лердал)[2]

    ЛЕП «Согнефіордський проліт» перетинає фіорд з прольотом 4 597 м. Це другий за величиною проліт ЛЕП у світі. 

    Інше

    24 листопада 1972 року підводний човен «KNM Sklinna» Королівських норвезьких ВМС мав «контакт» з тим, що вони вважали радянським підводним човном віскі-класу, після 14 днів «полювання» в Согне-фіорді. Нещодавно опубліковані військові документи підтверджують цей епізод.[3]

    Див. також
    • Список норвезьких фіордів

    Примітки
    1. Store norske leksikon. Sognefjorden (Norwegian). Процитовано 4 вересня 2010.
    2. Sognefjord. Процитовано 4 вересня 2010.
    3. Aftenposten Архівовано 2 січня 2010 у Wayback Machine. (з фото)(норв.)

    Посилання
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.