Сокілець (Чортківський район)
Сокіле́ць[1][2] — село в Україні, у Золотопотіцькій селищній громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на півдні району. До 2015 підпорядковане Миколаївській сільраді.
| село Сокілець | |
|---|---|
 Вигляд на Сокілець з околиць села Жнибороди | |
| Країна |  Україна |
| Область | Тернопільська область |
| Район/міськрада | Чортківський район |
| Громада | Золотопотіцька селищна громада |
| Рада | Миколаївська сільська рада |
| Облікова картка | Сокілець |
| Основні дані | |
| Засноване | приблизно в 1450-их роках |
| Населення | 243 |
| Територія | 4.720 км² |
| Густота населення | 59.53 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48465 |
| Телефонний код | +380 3544 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°53′22″ пн. ш. 25°24′14″ сх. д. |
| Водойми | Стрипа |
| Відстань до районного центру |
25 км |
| Найближча залізнична станція | Бучач |
| Відстань до залізничної станції |
25 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48465, с. Миколаївка |
| Карта | |
  Сокілець | |
 Сокілець | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Від вересня 2015 року ввійшло у склад Золотопотіцької селищної громади.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Золотопотіцької селищної громади [3]
Населення — 268 осіб (2007).
Історія
Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту.
Відоме від XIV ст. Було власністю Потоцьких, зокрема, майбутнього старости генерального подільського Стефана Потоцького.[4]
До свого закриття за часів перебування Галичини в складі монархії Габсбургів діяв Сокілецький монастир.
Діяли філії українських товариств «Просвіта», «Луг» та інших, кооператива.
Пам'ятки
Архітектури
- церква Покрови Божої Матері (1635 року, дерев'яна; збудували монахи). У церкві є старовинне Євангеліє (куплене 1631 р., про що свідчить напис на ньому; повторно оправлене 1850 і 1935 рр.).
- Могила Невідомому солдату (1985 р.).
- На струмку поблизу села зберігся гарний старий водяний млин, що є цікавим туристичним об'єктом.
Природи
місцевого значення:
- геологічна — Монастирська скеля,
- зоологічна — Сокілецька колонія чапель,
- гідрологічна — Сокілецькі водоспади.
Соціальна сфера
Працюють ЗОШ 1 ступеня, клуб, бібліотека, магазин, церква .
Відомі люди
- отець Галібей Іван (1894—бл.1949) — священик УГКЦ, громадський діяч, парох села в 1920—1940-х роках, репресований совітами.
- Гладун Володимир (нар. 1947) — заслужений працівник сільського господарства України.[5]
Церква Покрови Божої Матері 1635
Дзвіниця церкви Покрови Божої Матері 1635
Церква Покрови Божої Матері 1635
Примітки
- іноді Соколець → Соколець / Калейдоскоп минулого // Бучач і Бучаччина… С. 647.
- Сокулець → І. Боднарук. Бучач сто років тому // Бучач і Бучаччина… С. 68
- Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 22 жовтня 2021.
- І. Боднарук. Бучач сто років тому // Бучач і Бучаччина… С. 68.
- Ониськів М. Гладун Володимир Федорович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 361. — ISBN 966-528-197-6.
Джерела
- Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — 944 с. — іл.
- Гладун В., Свинко Й., Уніят В. Сокілець // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 307. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Поворозник Ю., Уніят В. Сокілець // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 651—652. — ISBN 978-966-457-228-3.
Посилання
 Зовнішні відеофайли | |
|---|---|
|
.svg.png.webp){kind=icon} Старий млин на р. Стрипа біля с. Сокілець на YouTube // Відеоканал Олександра Гудими. — 2015. — 16 травня. |