Сокільницький район

10 січня 1940 року політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про районний поділ Львівської області, зокрема прийнято рішення про створення Сокільницького району із ґмін Наварія і Сокольнікі Львівського повіту.[2] Однак уже 29 червня 1941 радянські війська залишили з боями Сокільники.[3]

У липні 1944 р. у м. Шумськ Тернопільської обл. було сформовано керівництво Сокільницького району. Діяльність району була відновлена після того, як 25 липня 1944 року його територією оволоділи радянські війська.[4] Але «партійному та радянському районному керівництву» не припав до душі райцентр, оскільки Сокільники були розташовані поруч з обласним партійним керівництвом. Багато чиновників новоствореного району наполягали на перенесенні райцентру до Пустомит, оскільки в Сокільниках не було належних приміщень для розташування установ, виконавчих та партійних органів влади, натомість у Пустомитах їх було вдосталь — колишній панський палац, пансіонат, численні вілли тощо). Постанову виконкому про розташування райцентру в Сокільниках від 28 серпня 1944 року підписало лише чотири з восьми членів виконкому. Незабаром все районне керівництво таки переїхало до Пустомит, а 1 листопада 1946 року район перейменували на Пустомитівський район.[5][6]

Одразу після приєднання території Галичини до УРСР було створено комуністичні структури, зокрема Сокільницький райком КП(б)У, який, втім, на період німецької окупації припинив своє функціонування, а у грудні 1944 року був перейменований до Пустомитівського районного комітету КП(б)У.[7]

Після завершення війни на територію району, зокрема у Сокільники було переселено українців, яких було депортовано з Польщі внаслідок виселення українців з Польщі до УРСР.[8]