Солончук Людмила Леонідівна

Солончук Людмила Леонідівна (26 червня 1965(19650626), м.Умань Черкаської області) – українська поетеса. Членкиня Національної спілки письменників України (2005), делегат 5-го з’їзду письменників України. Лауреатка Всеукраїнської літературної премії імені О.Олеся.

Людмила Леонідівна Солончук
Народилася 26 червня 1965(1965-06-26) (56 років)
м. Умань, Черкаська область
Громадянство  Україна
Національність українка
Місце проживання м. Звенигородка, Черкаська область
Діяльність Українська література
Відома завдяки поетеса
Alma mater Уманський державний педагогічний університет ім.П.Тичини

Життєпис

Людмила Солончук народилася 26 серпня 1965 року в м.Умань Черкаської області. Закінчила Ватутінське медичне училище. Потім навчалася в Уманському державному педагогічному університеті імені П.Г.Тичини.
Нині працює керівником районного літературно-мистецького об’єднання «Звенигора». Проживає в м. Звенигородка Черкаської області.
Бере участь у зустрічі зі школярами і студентами.[1][2]

Творчість

Людмила Леонідівна – всебічно обдарована особистість. Вона є авторкою слів і музики низки пісень. Збірка «Спів двох сердець» є спільною з композитором Володимиром Постолакою. Співпрацювала з композитором Володимиром Цибою. Пісні на слова поетеси нині виконують як професійні, так і самодіяльні митці: Черкаський державний академічний заслужений український народний хор, Звенигородська народна аматорська хорова капела, Ватутінський ансамбль «Оберіг», Ступичнянський ансамбль "Чотири броди" та окремі виконавці. Пише для дорослих та дітей молодшого шкільного віку.
Як член журі брала участь в конкурсі «Х конкурс читців поезії Т.Г.Шевченка»[3]

Поетичні збірки:

  • 2002 – «Дожниця»;
  • 2003 – «Птах туману»;
  • 2004 – «Поки летить стріла»;
  • 2007 – «Візьми мене до раю»;
  • 2008 – «Мелодія двох сердець» (збірка пісень);
  • 2009 – «Чекання вишневого Бога»;
  • 2013 – «На спокутницькій тверді»;
  • 2015 – «Спасівчане небо»;
  • 2016 – «Найкраще сузір’я – моя Україна» (збірка авторських пісень);
  • 2017 – «Душа чекає квіту щастя» (збірка авторських пісень).

Збірки для дітей:

  • 2010 – «Каштанове малятко»;
  • 2012 – «Прилітай журавлику»;
  • 2015 – «Вітер у гостях» (спільна праця поетки з учнями і викладачами Звенигородської художньої школи, які створили ілюстрації до віршів.

Участь у періодичних виданнях

Публікації в газетах: Літературна Україна[4]

Премії

Людмила Леонідівна Солончук має низку премій.

  • лауреатка Всеукраїнської премії ім.Олександра Олеся за збірку лірики «Візьми мене до раю» (2007);
  • лауреатка літературної премії ім. Василя Мисика за збірку віршів «Чекання вишневого Бога» (2010);
  • лауреатка Першого Міжнародного літературного конкурсу «Козацька балачка» (2011)[5];
  • лауреатка Міжнародного літературно-наукового конкурсу ім. Воляників-Швабінських (США).

Література
  • Письменники України. - К., 2006. - с.389.;
  • Черкащина літературна. - Черкаси, 2001. - с.155.;
  • Черкащина. Універсальна енциклопедія. Документально-публіцистичне наукове фотоілюстративне історичне видання / Автор-упорядник Віктор Жадько. — К.: ВПК «Експрес-Поліграф», 2010. — 1104 с.; іл.

Джерела

Примітки
  1. Поетеса Л.Солончук завітала до дитячої книгозбірні
  2. Зустріч з Людмилою Солончук
  3. Конкурс читців поезії Т.Г.Шевченка
  4. Людмила Солончук "За згадку вище тільки небо" "Літературна Україна", №29-30, 8 серпня 2020р. у рубриці Поезія.
  5. Результати Першого Міжнародного літературного українського конкурсу "Українська балачка"
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.