Соната для фортепіано № 18 (Бетховен)
Соната для фортепіано № 18 Л. ван Бетховена мі-бемоль мажор, op. 31 № 3, написана 1802 року. Це остання соната Бетховена, в якій як одна з частин використаний менует, і остання за винятком сонат № 28 і 29, що містить більше трьох частин.
| Соната для фортепіано № 18 | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Композитор | Людвіг ван Бетховен | |||
| Каталог | 31 | |||
| Створено | 1802[1] (3) | |||
| Видано | 1804[1] | |||
| Тональність | мі-бемоль мажор | |||
| Інструментування | фортепіано | |||
|
| ||||
 Соната для фортепіано № 18 у Вікісховищі | ||||
Складається з 4-х частин:
- Allegro
- Scherzo: Allegretto vivace
- Menuetto: Moderato e grazioso
- Presto con fuoco
Примітки
- Grove Music Online — ISBN 978-1-56159-263-0 — doi:10.1093/GMO/9781561592630.ARTICLE.40026
Посилання
| Фортепіанні Сонати Людвіга ван Бетховена |
|---|
| № 1 | № 2| № 3| № 4| № 5| № 6| № 7| № 8| № 9| № 10| № 11| № 12| № 13| № 14| № 15| № 16| № 17| № 18| № 19| № 20| № 21| № 22| № 23| № 24| № 25| № 26| № 27| № 28| № 29| № 30| № 31| № 32 |
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.