Соната для фортепіано № 30 (Бетховен)

Соната для фортепіано №30 Л. ван Бетховена мі мажор, op. 109 Написана в 1820 році і присвячена Максиміліані Брентано.

Соната для фортепіано № 30
Композитор	Людвіг ван Бетховен
Каталог	109
Створено	1820[1] (1)
Видано	1821[1]
Тональність	Мі мажор
Інструментування	фортепіано
Соната для фортепіано № 30 у Вікісховищі

Складається з 3-х частин:

1. Vivace ma non troppo — Adagio expressivo
2. Prestissimo
3. Andante, molto cantabile con expressivo.

Ця соната належить до сонат Бетховена типу фантазії, що відрізняються вільнішим трактуванням музичної форми. Перша частина - один з небагатьох прикладів у творчості Бетховена, де головна і побічна партія написані в різних темпах (Vivace ma non troppo та Adagio expressivo). Друга частина, написана також в формі сонатного алерго - енергйна, рішуча і лаконічна. Третя частина являє собою тему з варіаціями.