Соната для фортепіано № 32 (Бетховен)

Соната для фортепіано №32 Людвіга ван Бетховена до мінор, op. 111. Написана в 1821—1822 роках. Присвячена ерцгерцогу Рудольфу Австрійському. Складається з 2-х частин.

Соната для фортепіано № 32
Композитор Людвіг ван Бетховен
Каталог Op. 111 і Bia. 741
Створено 1821[1] (2)
Видано 1823[1]
Тональність До мінор
Інструментування фортепіано
 Соната для фортепіано № 32 у Вікісховищі

Перша частина — Maestoso; Allegro con brio ed appassionato, написана у сонатній формі.

Початок Сонати №32,  (прослухати)файл
Головна партія, тт. 21-23,  (прослухати)файл
Побічна партія, тт. 52-54,  (прослухати)файл

Друга частина — Adagio molto, semplice e cantabile, написана у варіаційній формі. Включає проведення основної теми та 6 варіацій.

Тема другої частини Сонати №32

У літературі

Роман Томаса Манна «Доктор Фаустус» містить главу, основною темою якої є лекція на тему 32-ї сонати Бетховена.

Джерела і посилання
Фортепіанні Сонати Людвіга ван Бетховена
№ 1 | № 2| № 3| № 4| № 5| № 6| № 7| № 8| № 9| № 10| № 11| № 12| № 13| № 14| № 15| № 16| № 17| № 18| № 19| № 20| № 21| № 22| № 23| № 24| № 25| № 26| № 27| № 28| № 29| № 30| № 31| № 32
  1. Grove Music Online — ISBN 978-1-56159-263-0 — doi:10.1093/GMO/9781561592630.ARTICLE.40026
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.