Соната для фортепіано № 22 (Бетховен)

Соната для фортепіано № 22 фа мажор, опус 54  музичний твір Бетховена для фортепіано, написаний ним у 1803—1804 рр. і опублікований через два роки потому.

Соната для фортепіано № 22
Композитор Людвіг ван Бетховен
Каталог 54
Створено 1804[1] (2)
Видано 1806[1]
Тональність фа мажор
Інструментування фортепіано

 Соната для фортепіано № 22 у Вікісховищі

Не містить посвяти. Належить до найменш популярних сонат композитора.

Композиційно складається з двох частин: In tempo d'un Menuetto та Allegretto.

Критика

Вільгельм Ленц вважає твір «дивним» і «безформним», бачачи в ньому ознаки третього періоду творчості Бетховена. Інші дослідники, такі як Ромен Роллан і Борис Асаф'єв, також не знаходять особливих музичних достоїнств сонати, яку нині вважають швидше якоюсь чернеткою, або відпрацюванням композитором своєї технічної майстерності, аніж повноцінним музичним твором.

Примітки

  1. Grove Music Online — ISBN 978-1-56159-263-0 — doi:10.1093/GMO/9781561592630.ARTICLE.40026

Посилання

Фортепіанні Сонати Людвіга ван Бетховена
 1 |  2|  3|  4|  5|  6|  7|  8|  9|  10|  11|  12|  13|  14|  15|  16|  17|  18|  19|  20|  21|  22|  23|  24|  25|  26|  27|  28|  29|  30|  31|  32
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.