Сосновський Іван Олексійович

Народився в бідній селянській родині. Трудову діяльність розпочав у тринадцятирічному віці чорноробом на лісозаготівельній дільниці Аша-Балашовського заводу на Уралі. У 1918 році вступив до комсомольської організації.

Член РКП(б) з 1920 року.

У 1926 році закінчив робітничий факультет у місті Уфа Башкирської АРСР.

З вересня 1927 року служив у Червоній армії.

У 1930—1933 роках —студент Інституту червоної професури в Москві.

З 1933 року перебував на відповідальній партійній роботі в районах Київської області, був інструктором ЦК КП(б)У.

8 лютого — жовтень 1941 року — в.о. секретаря Одеського обласного комітету КП(б)У з пропаганди і агітації. Учасник оборони Одеси від румунсько-німецьких військ у 1941 році.

У 1941—1943 роках — лектор ЦК ВКП(б).

У 1943—1944 роках — секретар Красноярського крайового комітету ВКП(б) з пропаганди і агітації.

У 1944—1946 роках — секретар Одеського обласного комітету КП(б)У з пропаганди і агітації.

У 1946—1948 роках — секретар Запорізького обласного комітету КП(б)У з пропаганди і агітації.

У 1948 році — заступник начальника Управління агітації та пропаганди ЦК КП(б)У.

З 1951 до 19 лютого 1953 року — завідувач кафедри діалектичного і історичного матеріалізму Республіканської трирічної партійної школи при ЦК КПУ в Києві.

Помер 19 лютого 1953 року після важкої хвороби.

• підполковник запасу

• орден Трудового Червоного Прапора (23.01.1948)
• медаль «За оборону Одеси»
• медаль «За оборону Кавказу»
• медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1945)
• медаль

• Политическое руководство Украины 1938—1989. Москва, РОССПЭН, 2006. (рос.)
• Сосновский Иван Алексеевич (рос.)
• Череватенко А.Т. Небо Одессы, 1941-й (рос.)
• газета «Чорноморська комуна» (Одеса) — 9 лютого 1941 року.