Союз Спартака

Союз Спартака (нім. Spartakusbund) — марксистська організація в Німеччині початку XX століття. Під час Першої світової війни закликав до світової пролетарської революції, яка скине світовий капіталізм, імперіалізм і мілітаризм. З серпня 1914 року Союз Спартака входив до Соціал-демократичної партії Німеччини як опозиційна група Інтернаціонал, з 1916 року — група Спартака, з 1917 року — ліве крило відокремилося від СДПН Незалежної соціал-демократичної партії Німеччини (НСДПГ). Листопадову революцію 1918 року спартакісти зустріли поза всякими партіями і, висунувши гасло «Вся влада Радам!», домагалися встановлення в Німеччині радянської республіки. 1 січня 1919 року Союз Спартака увійшов у нову Комуністичну партію Німеччини.

Союз Спартака На честь Спартак Тип політична партія політична організація організація[1] Засновник Роза Люксембург, Карл Лібкнехт, Hermann Dunckerd, Hugo Eberleind, Юліан Мархлевський, Франц Мерінг, Ернст Генріх Фрідріх Майер, Вільгельм Пік, Марта Арендзее, Fritz Ausländerd, Heinrich Brandlerd, Käte Dunckerd, Otto Geithnerd, Лео Йогіхесd, August Thalheimerd і Bertha Thalheimerd Засновано 1916 Розпущено 1918 Ідеологія комунізм Країна  Німецький рейх Попередник Соціал-демократична партія Німеччини Наступник Комуністична партія Німеччини Керівник Карл Лібкнехт  Союз Спартака у Вікісховищі

Роза Люксембург Карл Лібкнехт

Група «Інтернаціонал» була утворена за ініціативою Рози Люксембург ввечері 4 серпня 1914 року після того, як фракція СДПН у рейхстазі проголосувала за надання військових кредитів. Група виступала проти підтримуваної СДПН політики громадянського миру, висунутої кайзерівським урядом і закликала до міжнародної солідарності робітників проти війни. Група Інтернаціонал відкидала війну, яка не відповідала інтересам народів і пролетаріату і являла собою геноцид, здійснюваний панівної імперіалістичної буржуазією. У січні 1916 року група почала видавати власну газету «Листи Спартака» (нім. Spartakusbriefe), завдяки яким політична група знайшла нове ім'я. Спартак був добре відомим символом опору пригноблених проти експлуататорів і відповідав марксистській теорії історичного матеріалізму, відповідно до якого історією рухає класова боротьба.

Група Спартака в квітні 1917 року увійшла до складу нової НСДПН, зберігши статус самостійної групи. З ініціативи достроково звільненого з тюремного ув'язнення Карла Лібкнехта 11 листопада 1918 року група отримала нову назву — «Союз Спартака», який став незалежною політичною організацією.

Під час Листопадової революції Союз Спартака закликав до роззброєння військ, передачі ключових галузей промисловості народу та установі радянської республіки. Після зіткнень з кайзерівської армією, підпорядковувався тимчасовому уряду Фрідріха Еберта, Союз Спартака разом з іншими лівими реакційними організаціями утворив напередодні нового 1919 року Комуністичну партію Німеччини.