Список губернаторів Каліфорнії
Губернатор штату Каліфорнія є головним посадовцем штату Каліфорнія, в чиї обов'язки входить підготовка звернення до Законодавчих зборів штату, подання проєкту бюджету і забезпечення дотримання законів штату. Губернатор є також головнокомандувачем для Національної гвардії Каліфорнії. Посада введена в 1849 році, до оголошення Каліфорнії штатом.
39 осіб були губернаторами протягом 40 каденцій, багато з них були впливовими на національному рівні у сферах віддалених від політики. Восьмий губернатор Ліленд Стенфорд в 1891 році заснував Стенфордський університет. Тридцятий губернатор Ерл Воррен, який пізніше стане Головою Верховного суду США, переміг у виборах бувши номінованим одразу трьома великими партіями, і таким чином став єдиним хто отримав цю посаду по суті без суперництва. Рональд Рейган, який до губернаторства був головою Гільдії кіноакторів США, а після Президентом США, та Арнольд Шварценеггер обидва були популярними кіноакторами. Грей Девіс, 37-ий губернатор, був лише другим за історію США губернатором відкликаним із посади. Мілтон Латам мав найкоротшу каденцію довжиною всього у п'ять днів, після яких Законодавчі збори штату обрали його до Сенату США щоб заповнити вакантне місце. Найдовше губернатором був Джеррі Браун, він був губернатором спочатку із 1975 до 1983, а потім ще раз із 2011 до 2019. Він поки що є єдиним губернатором, яким мав непослідовні терміни губернаторства. Він є сином іншого губернатора 1959-1967 років, Пета Брауна.
Губернатори до отримання статусу штату
Губернатори штату
Територія, яка зараз є штатом Каліфорнія, була отримана Сполученими Штатами Америки від Мексики за договором Гвадалупе-Гідальго внаслідок поразки Мексики в Американо-мексиканській війні. На відміну від більшості інших штатів, Каліфорнія ніколи не була в статусі "території" США і була прийнята 31-им штатом 9 вересня 1850 без цього проміжного етапу.
Початкова Конституція Каліфорнії 1849 року вимагала проведення виборів кожні два роки, без вказання конкретних дат. Поправка внесена в 1862 році збільшила термін губернаторства з двох до чотирьох років,[1] а Конституція 1879 року встановила початком терміну перший понеділок року, наступного після виборів.[п 1] В 1990 році Пропозиція №140 щодо внесення змін до Конституції була ухвалена.[2] Вона запровадила обмеження на перебування на посаді у два терміни. До цього, лише Ерл Воррен був губернатором понад два терміни. Джеррі Браун зміг бути обраним на третій термін в 2010 році, оскільки його перші два терміни були до введення поправки. Конституція 1849 року також запровадила посаду віцегубернатора (англ. Lieutenant Governor), який у разі вакантності посади губернатора займає цю посаду. Губернатор та віцегубернатор обираються окремо.
№ | Фото | Губернатор | Партія | Початок каденції | Кінець каденції | Причина відставки | Рік виборів | Віцегубернатор | ||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | Пітер Хардман Бьорнетт | Демократ | 20 грудня 1849[п 2][nga 1] | 9 січня 1851 | за власним бажанням[п 3] | 1849 | Джон МакДугалл | |||
2 | Джон МакДугалл | Демократ | 9 січня 1851 | 8 січня 1852 | не балотувався знову | Перейшов з посади віцегубернатора |
Девід Бродерік (виконував обов'язки) | |||
3 | Джон Біглер | Демократ | 8 січня 1852 | 9 січня 1856 | програв вибори | 1851 | Семюел Парді | |||
1853 | ||||||||||
4 | Джон Нілі Джонсон | Американська партія |
9 січня 1856 | 8 січня 1858 | не балотувався знову | 1855 | Роберт Андерсон | |||
5 | Джон Веллер | Демократ | 8 січня 1858 | 9 січня 1860 | не балотувався знову | 1857 | Джозеф Вокап | |||
6 | Мілтон Латам | Демократ | 9 січня 1860 | 14 січня 1860 | за власним бажанням[п 4][nga 2] | 1859 | Джон Дауні | |||
7 | Джон Дауні | Демократ | 14 січня 1860 | 10 січня 1862 | не балотувався знову | Перейшов з посади віцегубернатора |
Ісаак Квінн (виконував обов'язки) | |||
Пабло де ла-Гуерра (виконував обов'язки) | ||||||||||
8 | Ліленд Стенфорд | Республіканець | 10 січня 1862 | 10 грудня 1863 | не балотувався знову | 1861 | Джон Челліс | |||
9 | Фредерік Лоу | Республіканець | 10 грудня 1863 | 5 грудня 1867 | не балотувався знову | 1863[п 5] | Тім Мачін | |||
10 | Генрі Хантлі Хайт | Демократ | 5 грудня 1867 | 8 грудня 1871 | програв вибори | 1867 | Вільям Холден | |||
11 | Ньютон Бут | Республіканець | 8 грудня 1871 | 27 лютого 1875 | за власним бажанням[п 4][nga 3] | 1871 | Ромуальдо Пачеко | |||
12 | Ромуальдо Пачеко | Республіканець | 27 лютого 1875 | 9 грудня 1875 | не балотувався знову | Перейшов з посади віцегубернатора |
Вільям Ірвін (виконував обов'язки) | |||
13 | Вільям Ірвін | Демократ | 9 грудня 1875 | 8 січня 1880 | не балотувався знову | 1875 | Джеймс Джонсон | |||
14 | Джордж Клемент Перкінс | Республіканець | 8 січня 1880 | 10 січня 1883 | не балотувався знову | 1879 | Джон Менсфілд | |||
15 | Джордж Стоунмен | Демократ | 10 січня 1883 | 8 січня 1887 | не балотувався знову | 1882 | Джон Даггетт | |||
16 | Вашингтон Бартлетт | Демократ | 8 січня 1887 | 12 вересня 1887 | помер на посаді | 1886 | Роберт Вотермен | |||
17 | Роберт Вотермен | Республіканець | 12 вересня 1887 | 8 січня 1891 | не балотувався знову | Перейшов з посади віцегубернатора |
Стівен Вайт (виконував обов'язки) | |||
18 | Генрі Маркгем | Республіканець | 8 січня 1891 | 11 січня 1895 | не балотувався знову | 1890 | Джон Реддік | |||
19 | Джеймс Бадд | Демократ | 11 січня 1895 | 4 січня 1899 | не балотувався знову | 1894 | Спенсер Міллард (помер 24 жовтня 1895) | |||
Вільям Джетер | ||||||||||
20 | Генрі Ґейдж | Республіканець | 4 січня 1899 | 7 січня 1903 | не балотувався знову | 1898 | Джейкоб Нефф | |||
21 | Джордж Парді | Республіканець | 7 січня 1903 | 9 січня 1907 | не балотувався знову | 1902 | Одлен Андерсон | |||
22 | Джеймс Джилетт | Республіканець | 9 січня 1907 | 3 січня 1911 | не балотувався знову | 1906 | Воррен Портер | |||
23 | Хірам Джонсон | Республіканець | 3 січня 1911 | 15 березня 1917 | за власним бажанням[п 4][nga 4] | 1910 | Альберт Джозеф Воллес | |||
Прогресивіст | 1914 | Джон Ешлман (помер 28 лютого 1916) | ||||||||
Посада вакантна | ||||||||||
Вільям Стівенс | ||||||||||
24 | Вільям Стівенс | Республіканець | 15 березня 1917 | 8 січня 1923 | не балотувався знову | Перейшов з посади віцегубернатора |
Посада вакантна | |||
1918 | Клемент Калгун Янг | |||||||||
25 | Френд Річардсон | Республіканець | 8 січня 1923 | 4 січня 1927 | не балотувався знову | 1922 | Клемент Калгун Янг | |||
26 | Клемент Калгун Янг | Республіканець | 4 січня 1927 | 6 січня 1931 | програв номінацію | 1926 | Б'юрон Фіттс (відставка 30 листопада 1928) | |||
Посада вакантна | ||||||||||
Гершель Карнаган | ||||||||||
27 | Джеймс Рольф | Республіканець | 6 січня 1931 | 2 червня 1934 | помер на посаді | 1930 | Френк Мерріам | |||
28 | Френк Мерріам | Республіканець | 2 червня 1934 | 2 січня 1939 | програв вибори | Перейшов з посади віцегубернатора |
Посада вакантна | |||
1934 | Джордж Хетфілд | |||||||||
29 | Калберт Олсон | Демократ | 2 січня 1939 | 4 січня 1943 | програв вибори | 1938 | Елліс Паттерсон | |||
30 | Ерл Воррен | Республіканець[п 6][3] | 4 січня 1943 | 5 жовтня 1953 | за власним бажанням[п 7][nga 5] | 1942 | Фредерік Хаузер | |||
1946 | Ґудвін Найт | |||||||||
1950 | ||||||||||
31 | Ґудвін Найт | Республіканець | 5 жовтня 1953 | 5 січня 1959 | не балотувався знову[п 8][nga 6] | Перейшов з посади віцегубернатора |
Гарольд Пауерс | |||
32 | Пет Браун | Демократ | 5 січня 1959 | 2 січня 1967 | програв вибори | 1958 | Ґленн Андерсон | |||
1963 | ||||||||||
33 | Рональд Рейган | Республіканець | 2 січня 1967 | 6 січня 1975 | не балотувався знову | 1966 | Роберт Фінч (відставка 8 січня 1969) | |||
Едвін Райнеке (відставка 2 жовтня 1974) | ||||||||||
1970 | ||||||||||
Джон Хармер | ||||||||||
34 | Джеррі Браун | Демократ | 6 січня 1975 | 3 січня 1983 | не балотувався знову | 1974 | Мервін Дималлі | |||
1978 | Майкл Кьорб | |||||||||
35 | Джордж Докмеджян | Республіканець | 3 січня 1983 | 7 січня 1991 | не балотувався знову | 1982 | Лео МакКарті | |||
1986 | ||||||||||
36 | Піт Вілсон | Республіканець | 7 січня 1991 | 4 січня 1999 | обмеження термінів | 1990 | Лео МакКарті | |||
1994 | Грей Девіс | |||||||||
37 | Грей Девіс | Демократ | 4 січня 1999 | 17 листопада 2003 | відкликаний | 1998 | Круз Бустаманте | |||
2002 | ||||||||||
38 | Арнольд Шварценеггер | Республіканець | 17 листопада 2003 | 3 січня 2011 | обмеження термінів | 2003 (позачергові) |
Круз Бустаманте | |||
2006 | Джон Ґараменді (відставка 3 листопада 2009) | |||||||||
Мона Пасквіл (виконувала обов'язки) | ||||||||||
Абель Мальдонадо | ||||||||||
39 | Джеррі Браун | Демократ | 3 січня 2011 | 7 січня 2019 | обмеження термінів | 2010 | Абель Мальдонадо[п 9][4] | |||
Ґевін Ньюсом | ||||||||||
2014 | ||||||||||
40 | Ґевін Ньюсом | Демократ | 7 січня 2019 | нині на посаді | 2018 | Елені Коуналакіс |
Див. також
Виноски
- Правило про початок терміну губернаторства із першого понеділка року не виконувалось до 1939 року. Всі терміни між 1880 та 1931 роками, окрім 1923 року, починались не коли це мало б бути. Зазвичай зсув не перевищував двох днів. Не відомо чому ці терміни не починались в правильний день до 1939 року і чому вони раптом почали слідувати правилу в 1939 році.
- Уряд був сформований в кінці 1849 року і функціонував 10 місяців до отримання Каліфорнією офіційного статусу штату.
- Бьорнетт пішов у відставку посилаючись на особисті причини: він був невдоволений законодавством і хотів мати більше часу щоб займатись бізнесом.
- Пішов у відставку щоб зайняти місце в Сенаті США.
- Перший губернатор обраний на чотирирічний термін, а не дворічний.
- Ерл Воррен номінувався від республіканської партії на перший і третів термін. На другий термін він отримав номінацію від одразу республіканської, демократичної та прогресивної партій.
- Пішов у відставку щоб зайняти посаду Голови Верховного суду США.
- Найт натомість балотувався до Сенату США і був обраний туди.
- Ньюсом відклав свій вступ на посаду віцегубернатора щоб завершити свій термін мера Сан-Франциско. Мальдонадо залишався віцегубернатором до того часу.
Примітки
- Henning, W.F. (1899). Constitution of the State of California. C.W. Palm Company. Процитовано 1 квітня 2020.
- California Ballot Propositions 1990-1999. Los Angeles County Law Library. Архів оригіналу за 7 жовтня 2010. Процитовано 2 серпня 2010.
- Biography of Earl Warren. Earl Warren College. Процитовано 1 квітня 2020.
- Upton Oot, John (7 січня 2011). Newsom's Dual Role Raises Legal Quandary. The Bay Citizen. Архів оригіналу за 19 квітня 2016. Процитовано 6 вересня 2015.
- Національна спілка губернаторів
- Peter Hardeman Burnett. National Governors Association. Процитовано 1 квітня 2020.
- Milton Slocum Latham. National Governors Association. Процитовано 1 квітня 2020.
- Newton Booth. National Governors Association. Процитовано 1 квітня 2020.
- Hiram Warren Johnson. National Governors Association. Процитовано 1 квітня 2020.
- Earl Warren. National Governors Association. Процитовано 1 квітня 2020.
- Goodwin Jess Knight. National Governors Association. Процитовано 1 квітня 2020.
Посилання
- Офіційний сайт Губернатора Каліфорнії
- Governors of California. California State Library. Official Site of the State of California. Архів оригіналу за 20 грудня 2008. Процитовано 18 липня 2007.
- Former California Governors. National Governors Association. Процитовано 1 квітня 2020.
- Sobel, Robert (1978). Biographical directory of the governors of the United States, 1789-1978, Vol. I. Meckler Books. ISBN 9780930466015. Процитовано 10 липня 2019.
- Chronology of California's Lieutenant Governors. Office of the Lieutenant Governor. Процитовано 10 серпня 2007.
- Constitution of the State of California. Legislative Counsel of California. 1879. Процитовано 20 липня 2008.
- Constitution of the State of California. California Secretary of State. 1849. Архів оригіналу за 28 січня 2010. Процитовано 27 лютого 2010.