Список правителів Мерсії

Цей список включає в себе монархів англосаксонського королівства Мерсія, державного утворення, яке існувало впродовж 6-10 століть на території сучасного Мідлендсу, а також правителів Мерсії, кола вона втратила свою незалежність та увійшла до складу англійського королівства. Протягом майже двохсот років Мерсія (починаючи з 7-го століття) була домінуючою складовою Гептархії і, як наслідок, найбільш могутнім англосаксонським королівством. Саме в цей період правителі Мерсії стали першими, хто іменував себе такими титулами як "Король Британії" або "Король англійців".

Генеалогічне дерево королів Мерсії

Список

Ранні правителі Мерсії були нащадками королів Англів.

Роки правління	Ім'я		Примітки
527 або 515 — ?	Ікел	Icel	Син Еомера, останнього короля Англів в Ангельні. Очолив похід англів через Північне море до Британії.
?	Кнебба	Cnebba	Син Ікела
?	Кіневальд	Cynewald	Син Кнебби
585 — 593	Креода	Creoda	Син Кіневальда. Можливо був засновником фортеці в Тамворті — твердині королів Мерсії.
593 — 606	Пібба	Pybba	Син Креоди. Поширив владу Мерсії на землі Західного Мідлендсу.
606 — 626	Кіорл	Ceorl	Походження невідоме. Можливо узурпував владу або ж був одним із віддалених родичів попередніх королів.
626 — 655	Пенда	Penda	Син Пібби. Перетворив Мерсію на найбільш впливове англосаксонське королівство. Останній язичницький король Мерсії. Поліг у битві з Освіу — королем Берніції, а згодом і Нортумбрії.
635 — 642	Еова	Eowa	Син Пібби. Співправитель Пенди. Загинув у битві.
655 — 656	Педа	Peada	Син Пенди. Співправитель в Пд.-Сх. Мідлендсі. Вбитий.
656 — 658	Освіу	Oswiu	На короткий час захопив владу в Мерсії після смерті Пенди. Одночасно займав королівський престол в Нортумбрії (655-670).
658 — 675	Вульфгер	Wulfhere	Син Пенди, перший християнський король Мерсії. Відновив мерсійське домінування в Англії.
675 — 704	Етельред І	Æthelred I	Син Пенди. Зрікся престолу та доживав свої дні у монастирі біля містечка Бардні (сучасне графство Лінкольншир).
704 — 709	Кенред	Cœnred	Син Вульфгера. Зрікся престолу та поселився в Римі.
709 — 716	Кеолред	Ceolred	Син Етельреда І. Можливо був отруєний.
716	Кеолвальд	Ceolwald	Вважається сином Етельреда І (його існування є сумнівним).
716 — 757	Етельбальд	Æthelbald	Внук Еови. Проголосив себе королем Британії у 736 році. Вбитий своїми ж охоронцями.
757	Беорнред	Beornred	Походження невідоме. Усунутий Оффою. Ймовірно спалений на вогнищі у 769 році в Нортумбрії.
757 — 796	Оффа	Offa	Праправнук Еови. Найвеличніший та наймогутніший серед усіх мерсійських королів. У 774 році проголосив себе Королем усіх англійців. Залишив після себе т.зв. вал Оффи на межі між Англією та Уельсом та почав карбувати срібний пенні.
796	Екгфріт	Ecgfrith	Син та співправитель Оффи. Раптово помер через декілька місяців після свого батька.
796 — 821	Кенвульф	Cœnwulf	Належав до сьомого покоління нащадків Пібби, ймовірно через сестру Пенди. Прийняв титул "імператора".
821	Кінегельм	Cynehelm	Син Кенвульфа. Співправитель. Ймовірно убитий, пізніше канонізований (Святий Кенельм).
821 — 823	Кьолвульф І	Ceolwulf I	Брат Кенвульфа. Скинутий з престолу Беорнвульфом.
823 — 825	Беорнвульф	Beornwulf	Гіпотетичний родич Беорнреда. Загинув у битві з військами Східної Англії.
825 — 827	Лудека	Ludeca	Походження невідоме. Загинув у битві у Східній Англії, де намагався придушити повстання.
827 — 839	Віглаф	Wiglaf	Походження невідоме. У 829 році усунутий від влади Егбертом, королем Вессексу, однак через рік повернув собі трон. При ньому Мерсія зберігала свою незалежність, однак перестала домінувати серед інших англосаксонських королівств.
829 — 830	Егберт	Egbert	На короткий час захопив владу в Мерсії. Також був королем Вессексу (802-839).
839 — 840	Вігмунд	Wigmund	Син Віглафа та зять Кьолвульфа І.
840	Вігстан	Wigstan	Син Вігмунда. Зрікся престолу та пізніше вбитий Беортвульфом. Канонізований (Святий Вістан).
840	Ельфледа	Ælfflæd	Донька Кьолвульфа І, дружина Вігмунда та мати Вігстана; призначена останнім як регент.
840 — 852	Беортвульф	Beorhtwulf	Можливо двоюрідний брат Вігстана. Узурпував королівську владу та примусив Ельфледу вийти заміж за свого сина Беорфріта.
852 — 874	Бургред	Burgred	Ймовірно родич Беортвульфа. У зв'язку із загрозою данського вторгнення утік до Риму.
874 — 879	Кьолвульф II	Ceolwulf II	Можливо син або внук Вігмунда та Ельфледи. Правив у західній Мерсії під верховною владою данців.
879 — 884	Етельред II	Æthelred	Визнав верховенство Альфреда І Великого, короля Вессекса. В історичних джерелах згадується радше як "елдормен", аніж "король", тобто вищий представник короля Вессекса у Мерсії.
Під верховною владою Вессекса
884 — 911	Етельред II	Æthelred	як елдормен, намісник Альфреда І Великого.
911 — 918	Етельфледа	Æthelflæd	Дружина Етельреда ІІ, донька Альфреда Вессекського та племінниця Бургред. Відвоювала східну частину Мерсії.
918 — 919	Ельфвіна	Ælfwynn	Донька Етельреда ІІ та Етельфледи. Усунута від влади її дядьком, Едвардом Старшим, який остаточно приєднав Мерсію до Вессекса, таким чином створивши Королівство Англія.
Титульні королі Мерсії
924	Етельстан	Æthelstan	Син Едварда Старшого та племінник Етельфледи. Отримав титул короля Мерсії по смерті батька (липень 924 року), а через 16 днів потому — і титул короля Вессекса.
957 — 959	Едгар Мирний	Edgar	Племінник Етельстана. Захопив владу в Мерсії та Нортумбрії (травень 957 р.), а в жовтні 959 року успадкував трон возз'єднаної Англії.
Елдормени та ерли Мерсії
957 — 983	Ельфгер	Ælfhere	Призначений елдорменом у 957 році Едгаром Мирним, коли об'єднане англійське королівство тимчасово розпалося.
983 — 985	Ельфрік Кілд	Ælfric Cild	Швагро Ельфгера. Зміщений з престолу Етельредом Нерозумним у 985 році. У 1016-му загинув у битві з данами.
? — 1004	Вульфрік Спот	Wulfric Spot	Ймовірно отримав титул елдормена Мерсії після вигнання Ельфріка Кілда.
1007 — 1017	Едрік Стреона	Eadric Streona	Призначений Етельредом Нерозумним; сумнозвісний ренегат, що перейшов на сторону данів. Пізніше вбитий Канутом Великим також за зраду.
1017 — 1023/32	Леофвайн	Leofwine	Ймовірно призначений Канутом Великим як елдормен Мерсії. Також був елдорменом у Гвікке.
1023/32 — 1057	Леофрік	Leofric	Син Леофвайна, ерл Мерсії. Призначений Канутом Великим. Увійшов в історію головним чином завдяки своїй дружині Годіфу (Леді Ґодіва).
1057 — 1062	Ельфґар	Ælfgar	Син Леофріка. Спочатку був ерлом Східної Англії, доки не успадкував титул батька в Мерсії.
1062 — 1071	Едвін	Edwin	Син Ельфгара. Спочатку підкорився владі Вільгельма Завойовника, та згодом підняв повстання, однак був зраджений і вбитий своїми ж людьми. Після смерті Едвіна Мерсія розпалася на дрібніші графства.

Див. також

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.