Список президентів Португалії

Повний список президентів Португальської Республіки складається з 20 глав держави в усій історії Португалії, починаючи з революції 5 жовтня 1910 року, внаслідок якої було встановлено республіканський режим правління. Цей перелік містить у собі не тільки тих осіб, які були приведені до присяги як президенти Португалії, але й тих, хто де-факто виконував обов'язки глави держави з 1910 року. Мова йде про Теофілу Брагу, який виконував ці повноваження як голова Тимчасового уряду після республіканського державного перевороту. Сюди ж відносяться Сідоніу Пайш, Мендеш Кабесадаш, Гомеш да Кошта, а також Канту і Каштру і Ошкар Кармона, які на початковому етапі не були приведені до присяги президента Республіки і зазвичай були главами уряду (прем'єр-міністрами), хоча фактично виконували ті ж функції, що і глава держави. Для отримання додаткової інформації див. примітки.

Офіційний прапор президента Португалії
Марселу Ребелу ді Соза, президент на посаді

Нумерація в таблиці відображає час без перерви на посаді одного президента. Наприклад, Рамалью Еанеш виконував президентські повноваження два мандати поспіль як 16-й президент (а не 16-й і 17-й). Теофілу Брага був першим та єдиним главою Тимчасового уряду, і тому не вважається першим президентом, хоча він став главою держави, будучи, таким чином, 2-м президентом після відставки Мануела де Арріаги. Бернардіну Машаду був главою держави двічі, але не поспіль, тому вважається 3-м і 8-м президентом. Саме тому, у таблиці нижче зазначені 20 президентств, але тільки 19 президентів.

Колір у таблиці відображає політичну приналежність того чи іншого президента.

Президентом на посаді є Марселу Ребелу ді Соза, який переміг на президентських виборах 2016 року.

Президенти
   Позапартійний
   Республіканська партія
   Демократична партія
   Націонал-республіканська партія (сідоністів)
   Республіканська партія еволюціоністів/Ліберально-республіканська партія
   Демократична партія відновлення
# ЗображенняПрезидентПочаток правлінняКінець правлінняПартійна приналежність
Тимчасовий уряд Португальської Республіки (1910—1911)
-Жоакін Теофілу Фернандеш Брага[1]5 жовтня 191024 серпня 1911Республіканська партія
Перша Португальська Республіка (1911—1926)
1Мануел Жозе де Арріага Брун да Сілвейра і Пейрелонге24 серпня 191125 травня 1915[В]Республіканська партія,
згодом Демократична партія
2Жоакін Теофілу Фернандеш Брага[2]29 травня 19155 серпня 1915Демократична партія
3Бернардіну Луїш Машаду Гімарайш6 серпня 19155 грудня 1917[Ф]Демократична партія
4Сідоніу Бернардіну Кардозу да Сілва Пайш[3]28 квітня 191814 грудня 1918[З]Націонал-республіканська партія (сідоністів)
5Жуау ду Канту і Каштру да Сілва Антунеш[4]14 грудня 19185 жовтня 1919Націонал-республіканська партія (сідоністів)
6Антоніу Жозе де Алмейда5 жовтня 19195 жовтня 1923Республіканська партія еволюціоністів,
згодом Ліберально-республіканська партія
7Мануел Тейшейра Гомеш5 жовтня 192311 грудня 1925[В]Демократична партія
8Бернардіну Луїш Машаду Гімарайш11 грудня 192531 травня 1926[Ф]Демократична партія
Національна диктатура (Ditadura Nacional) / Друга Португальська Республіка (1926—1932)
9Жозе Мендеш Кабесадаш Жуніор[5]31 травня 192617 червня 1926[Ф]Військовий офіцер
10Мануел де Олівейра Гомеш да Кошта[5]17 червня 19269 липня 1926[Ф]Військовий офіцер
Нова держава (Estado Novo) / Друга Португальська Республіка (1932—1974)
11Антоніу Ошкар Фрагозу Кармона[5][6]9 липня 192618 квітня 1951[П]Військовий офіцер,
з 1932 року — Національна єдність
-Антоніу де Олівейра Салазар[7]18 квітня 195121 липня 1951Національна єдність
12Франсішку Іжіну Кравейру Лопеш21 липня 19519 серпня 1958Національна єдність
13Амеріку де Деуш Родрігеш Томаш9 серпня 195825 квітня 1974[Ф]Національна єдність,
з 1968 року — Національна єдність/Народна національна дія
Третя Португальська Республіка (демократична) (1974—дотепер)
14Антоніу Себаштьяу Рібейру де Спінола[8]25 квітня 197430 вересня 1974[В]Військовий офіцер
15Франсішку да Кошта Гомеш30 вересня 197413 липня 1976Військовий офіцер
16Антоніу душ Сантуш Рамалью Еанеш14 липня 19769 березня 1986Військовий офіцер,
згодом Демократична партія відновлення
17Маріу Алберту Нобре Лопеш Соареш9 березня 19869 березня 1996Соціалістична партія
18Жорж Фернанду Бранку де Сампайю9 березня 19969 березня 2006Соціалістична партія
19Анібал Антоніу Каваку Сілва9 березня 20069 березня 2016Соціал-демократична партія
20Марселу Ребелу ді Соза9 березня 2016нині на посадіСоціал-демократична партія
  • Дострокове припинення повноважень:
[З] — був застрелений;
[П] — помер на посаді природною смертю;
[В] — подав у відставку;
[Ф] — був примушений подати у відставку;

Хронологічна діаграма
Анібал Каваку СілваЖорж СампайюМаріу СоарешАнтоніу Рамалью ЕанешФрансішку да Кошта ГомешАнтоніу де СпінолаАмеріку ТомашФрансішку Кравейру ЛопешАнтоніу де Олівейра СалазарАнтоніу Ошкар де Фрагозу КармонаМануел Гомеш да КоштаЖозе Мендеш КабесадашБернардіну МашадуМануел Тейшейра ГомешАнтоніу Жозе де АлмейдаЖуау ду Канту і КаштруСідоніу ПайшБернардіну МашадуТеофілу БрагаМануел де АрріагаТеофілу Брага

Див. також

Примітки
  1. Теофілу Брага був главою Тимчасового уряду, де-факто главою уряду і главою держави, з часу республіканської революції 1910 року і до виборів Мануела де Арріаги, 1-го президента Португалії.
  2. Біографія Теофілу Браги з офіційного сайту Президенції Португальської Республіки. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 7 травня 2009.
  3. Після здійснення державного перевороту, Сідоніу Пайш став главою революційної хунти, а згодом і главою уряду (порт. Presidente do Ministério). Таким чином, він взяв на себе повноваження глави держави, скасувавши посаду президента Республіки. Був застрілений у 1918 році.
  4. Канту і Каштру з 14 по 16 грудня у 1918 році був головою Ради міністрів, тобто фактично главою держави Португалії після вбивства Сідоніу Пайша. Пізніше став виконувачим обов'язки президента до обрання Антоніу Жозе де Алмейди на цю посаду.
  5. Мендеш Кабесадаш, Гомеш да Кошта і Ошкар Кармона були главами революційних тимчасових урядів у 1926 році. Хоч вони і не називались президентами, проте були главами держави де-факто.
  6. Ошкар Кармона, який в результаті контр-революції усунув від влади Гомеша да Кошту, був спочатку головою революційного уряду. Він був де-факто главою держави між 9 липня і 16 листопада 1926 року. Проте офіційно на посаду президента Республіки вступив лише 16 листопада 1926 року. 6 років потому, у 1932 році, Салазаром було проголошено Нову державу і утворено єдину дозволену партію — Національної єдності. Кармона вступив у партію і до самої смерті у 1951 році був кандидатом на посаду президента на всіх президентських виборах, результати яких вважались сфальсифікованими.
  7. Диктаторський голова Ради міністрів (прем'єр-міністр) Антоніу де Олівейра Салазар був проміжним президентом після смерті Ошкара Кармони і до обрання Франсішку Кравейру Лопеша.
  8. Між Революцією гвоздик, яка відбулася 25 квітня 1974 року, і 15 травня того ж року, Антоніу де Спінола був головою Ради національного порятунку, будучи де-факто главою держави і уряду. Після 15 травня Аделіну да Палма Карлуш став прем-єр-міністром, а Спінола продовжував бути де-юре главою держави як президент Республіки.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.