Спляча красуня (балет)

«Спляча красуня» — балет–феєрія на 3 дії з прологом та апофеозом російського композитора Петра Чайковського на лібрето І. Всеволозького та Маріуса Петіпа за сюжетом однойменної казки Шарля Перро. Написаний у 1889, представлений публіці в 1890.

Балет
Спляча красуня
рос. Спящая Красавица
Композитор Чайковський Петро Ілліч
Автор(и)
лібрето		 Ivan Vsevolozhskyd і Маріус Петіпа
Джерело сюжету The Beauty Sleeping in the Woodd
Перша постановка 3 (15) січня 1890
Інформація у Вікіданих

Задовго до Петра Чайковського, за сюжетом казки французький композитор Фердінан Герольд створив балет з такою ж назвою (буквально: Спляча красуня лісу — La Belle au bois dormant) за лібрето Ежена Скріба. Прем'єра цього балету відбулася на сцені Паризької Опери 27 серпня 1829 в постановці балетмейстера Ж.-П.Омера за участі Марії Тальоні, Ліз Нобле та ін.

Нову версію — П. Чайковського й М. Петіпа було визнано видатною, а сам балет посів визначне місце серед світових шедеврів балетного мистецтва.

Головні дійові особи балету: король Флорестан, королева, принцеса Аврора, сім фей: Бузок, Кандід (Щирість), Флер-де-Фарін (Квітуче колосся), Хлібна Крихта, Канарка, Віоланте (Пристрасть) і зла Карабос; принц Дезіре.

Історія створення
Актори оригінальної постановки балету. Маріїнський театр, Санкт-Петербург, 1890

Перелік номерів

Перелік номерів (згідно із клавіром Петра Чайковського):

  • Інтродукція

Пролог

  • Марш
  • Сцена з танцями
  • Pas de six
  1. Інтродукція
  2. Адажіо
  3. Фея щирості
  4. Фея квітучих колосків
  5. Фея, що розсипає хлібні крихти
  6. Фея — щебенюча канарка
  7. Фея палких пристрастей
  8. Фея Бузки
  9. Кода
  • Фінал

Дія перша

  • Сцена
  • Вальс
  • Сцена
  • Pas d’action
  1. Адажіо
  2. Танець фрейлін та пажів
  3. Варіація принцеси Аврори
  4. Кода
  • Фінал

Дія друга

  • Антракт та сцена
  • Жмурки
  • Сцена
  1. Танець Герцогінь
  2. Танець Баронес
  3. Танець Графінь
  4. Танець Маркіз
  • Фарандола
  1. Сцена
  2. Танець
  • Сцена
  • Pas d’action
  1. Сцена принцеси Аврори та принца Дезіре
  2. Варіація принцеси Аврори
  3. Кода
  • Сцена
  • Панорама
  • Антракт
  • Симфонічний антракт (Сон) та сцена
  • Фінал

Дія третя

  • Марш
  • Полонез
  • Pas de quatre
  1. Антре
  2. Фея золота
  3. Фея срібла
  4. Фея сапфірів
  5. Фея діамантів
  6. Кода
  • Pas de caractere
  1. Кіт у чоботях та Біла Кішечка
  • Pas de quatre
  1. Сцена
  2. Попелюшка та принц Фортюне
  3. Синій птах та принцеса Флоріна
  4. Кода
  • Pas de caractere
  1. Червоний Капелюшок та Вовк
  2. Попелюшка та принц Фортюне
  • Pas berrichon
  1. Хлопчик-з-пальчик, його брати та Людожер
  2. Кода
  • Pas de deux
  1. Інтродукція
  2. Вихід
  3. Адажіо
  4. Принц Дезіре
  5. Варіація принцеси Аврори
  6. Кода

Постановки
Сцена з балету «Спляча красуня», пост. Раду Поклітару («Київ Модерн-балет»)
  • 1890, 3 січня — прем'єра — балетмейстер Маріус Петіпа, художники Генріх Левот, І. П. Андрєєв, К. M. Іванов, Матвій Шишков, Михайло Бочаров (декорації), Іван Всеволожський (костюми), диригент Рікардо Дриго; Аврора — Карлотта Бріанця, Дезіре — Павло Гердт, фея Сірені — Марія Петипа, Кіт у чоботях — Альфред Бекефі (Маріїнський театр, Санкт-Петербург)
  • 1966 — Рудольф Нурєєв
  • 1996 — Матс Ек (оригінальна версія для трупи Гамбурзького балету)
  • 2012 — Метью Борн (оригінальна версія)
  • Кевін Маккензі (для Американського театру балету)
  • 2015 — Олексій Ратманський (для Американського театру балету)
  • 2018, 22 та 23 травня — Раду Поклітару («Київ Модерн-балет», м. Київ) — балет на дві дії за мотивами казки Джамбаттіста Базіле[1]

Примітки
  1. Олег ВЕРГЕЛІС (23 березня 2018). Раду Поклітару: Сплячу красуню зустрів під Києвом (укр.). «Дзеркало тижня. Україна». Процитовано 2019-1-02.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.