Спогади про Альгамбру

«Спо́гади про Альга́мбру» (ісп. «Recuerdos de la Alhambra») — етюд-тремоло, класичний твір для гітари, написаний 1896 р. іспанським композитором і гітаристом Франсіско Тарреґа. Є в репертуарі кожного професійного гітариста.

На написання етюду Тарреґу надихнув мавританський палац Альгамбра в Гранаді, Іспанія, особливо його фонтани. Для маврів іслам і вода були фундаментальними компонентами Альгамбри. У мавританській поезії вода метафорично відзначена як цілісна сутність. За деякими припущеннями, «у своїх Спогадах про Альгамбру Франсіско Тарреґа хотів ніби зафіксувати постійну течію музичних фонтанів, які в Альгамбрі чутні всюди. Різноманітність фонтанів, що так сприяла роздумам для маврів, виражена музичними засобами в тремоло, яке використовував Тарреґа»[1].

Назва співзвучна також з іспанським перекладом книги Вашингтона Ірвінга «Альгамбра», написаної під час його чотирирічного перебування в Іспанії.

Віртуоз Тарреґа був відомий як «Сарасате на гітарі». Його репертуар складається з 78 оригінальних творів для гітари (Арабське капричіо, Danza Mora тощо) і 120 аранжувань творів, написаних для інших інструментів, таких композиторів, як Людвіг ван Бетховен, Фредерік Шопен і Фелікс Мендельсон.

Тарреґа, як його друг Ісаак Альбеніс і багато інших іспанських сучасників, у своїх творах об'єднував романтичні тенденції в класичній музиці з іспанськими елементами фольклору. Найбільш яскраво це проявилось у «Спогадах про Альгамбру» та перекладень для гітари кількох фортепіанних творів Альбеніса, зокрема «Asturias (Leyenda)».