Срібна трава сива

Срібна трава сива[1], булавоносець сіруватий[2] (Corynephorus canescens) — вид рослин родини тонконогові (Poaceae), поширений у Європі й Марокко. Етимологія: лат. canescens — «сивуватий, сіруватий»[3].

?
Срібна трава сива

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
— Судинні (Tracheophyta)
— Покритонасінні (Angiosperms)
— Однодольні (Monocots)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Тонконогові (Poaceae)
Підродина: Мітлицевидні (Pooideae)
Триба: Poeae
Рід: Срібна трава (Corynephorus)
Вид: Срібна трава сива
Біноміальна назва
Corynephorus canescens
(L.) P.Beauv., 1812
Посилання
Вікісховище: Corynephorus canescens
Віківиди: Corynephorus canescens
EOL: 1114857
IPNI: 396681-1
ITIS: 41599
NCBI: 388701

Опис

Багаторічна рослина, яка росте в скупченнях або пучках. Стебла прямостійні або висхідні, 10–30(45) см завдовжки; 2–5 вузлів. Листові піхви шорсткуваті. Лігули 1.5–3.5 мм завдовжки, гострі. Листові пластини ниткоподібні, 2–6 см x 0.3–0.5 мм, жорсткі, сіро-зелені, поверхня шорсткувата[4][2].

Волоть стисла, 2–8 см завдовжки, сріблясто-сіра. Колоски дрібні, 2-квіткові. Колоскові луски довше квіткових, ланцетні, майже однакові, 3–4(5) мм завдовжки. Нижня квіткова луска яйцювата, (1.6)1.8–2.2 мм завдовжки, біля основи волосиста. Пиляків 3; 1.2–1.6 мм завдовжки[4][2].

Поширення

Поширений у Європі (Австрія, Литва, Латвія, Естонія, Білорусь, Бельгія, Велика Британія, Данія, західноєвропейська Росія, Чехія, Словаччина, Франція, Німеччина, Угорщина, Італія [у т.ч. Сардинія], Іспанія, Нідерланди, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Швеція, Україна) й Марокко[4][5].

В Україні зростає в розріджених борах і суборах, на узліссях і відкритих піщаних місцях, на занедбаних полях з піщанистим ґрунтом — в Поліссі та Розточсько-Опільських лісах, часто; в зах. ч. Лісостепу, рідко; відомий в ок. Кропивницького[2].

Галерея
  • піонерське поселення піщаного шляху
  • суцвіття
  • ілюстрація

Примітки
  1. Corynephorus canescens // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 446. (рос.)(укр.)
  3. Dictionary of Botanical Epithets. Процитовано 13.01.2019. (англ.)
  4. Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 13.01.2019. (англ.)
  5. Euro+Med Plantbase. Процитовано 13.01.2019. (англ.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.