Ставангер

Ставангер (норв. Stavanger) — місто на заході Норвегії, центр провінції Ругаланн. Осередок нафтовидобувної промисловості Норвегії. В місті діють університет, музей нафти, знаходиться найстаріший кафедральний собор країни.

Ставангер
Stavanger
Герб
Ставангер
Основні дані
Країна Норвегія
Фюльке Ругаланн
Населення 124 511 осіб (2010)  
Площа 71 км²
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Географічні координати 58°57′48″ пн. ш. 5°48′08″ сх. д.
Місцева влада
Вебсторінка stavanger.kommune.no
Карта

Ставангер

 Ставангер у Вікісховищі

Ставангер — місто із 900-річною історією. Воно зберегло свою історичну частину, вибудувану з дерева у XVIII столітті. У 2008 році Ставангер проголосили Європейським центром культури (разом із британським Ліверпулем).

Походження назви

Древньонорвезька назва міста — Стафанґр (норв. Stafangr). Походження назви обговорювалось десятиліттями, і найбільш прийнятним тлумаченням було те, що первинно ця назва стосувалася бухти (тепер званої Воґен). Першим елементом імені є стафр, що означає посох, палиця. Це могло відноситися як до форми затоки, так і до форми гори Вальберґет (Ставен — посох, є звиклою назвою високих і крутих гір в Норвегії). Другим елементом імені є анґр (затока, фйорд).

Історія

Ставангер виконував роль міста ще до отримання статусу міста у 1425 році, а саме розвиток його як міста розпочався з часів заснування Ставангерської єпархії у 1120-тих рр, перетворюючи його на осередок церковної адміністрації і важливий південно-західний торговий центр близько 1100–1300 рр. Багато істориків вважають, що землі навколо Ставангера, відомі як північний Ярен, були центром господарчого та військового життя ще у 800–900-тих роках з консолідацією нації під час битви при Гафсфйорді бл. 872 році.

З реформацією у 1536 році роль міста як релігійного центру занепала і заснування Крістіансану на поч. 17-го століття призвело до переміщення єпархіальної адміністрації. Проте, багаті улови оселедця у 19-му столітті дали Ставангеру нове життя.

Економіка

Довший час найважливішими видами промисловості міста були мореплавство, кораблебудування та рибообробна промисловість. У 1969 році розпочалася нова сторінка в історії міста — з відкриттям покладів нафти у Північному морі, Ставангер обрали материковим центром для нафтової промисловості на норвезькій ділянці Північного моря. За цим послідував період стрімкого розвитку міста.

  • Вигляд на місто з повітря
  • Музей Нафти у м. Ставангер. Вигляд з бухти.

Географія

Неподалік від міста розташований Люсе-фіорд.

Клімат

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується морським кліматом. Найтепліший місяць — серпень із середньою температурою 14.4 °C (57.9 °F). Найхолодніший місяць — лютий, із середньою температурою 1.1 °С (34 °F).[1]

Клімат Ставангера
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 10 10 15 25 26 27 31 33 25 20 13 11 33
Середній максимум, °C 2,6 2,8 5,2 8,8 13,5 16,4 17,4 17,6 14,4 11 6,5 3,9 10
Середня температура, °C 1,2 1,1 2,8 5,5 9,9 12,8 14,1 14,4 11,7 8,8 4,8 2,5 7,5
Середній мінімум, °C −0,9 −1,4 0,4 2,6 6,6 9,5 11 11,4 9,2 6,5 2,9 0,4 4,9
Абсолютний мінімум, °C −18 −17 −12 −7 −2 0 3 2 −1 −3 −16 −16 −18
Норма опадів, мм 99 75 80 51 68 79 96 113 161 154 151 123 1250
Днів з опадами 14,4 9,9 12,5 10,4 11,4 11,3 11,2 14,2 16,8 17,5 19 16 164,6
Джерело: Weatherbase

Організації

Освіта

Спорт

У місті базується хокейний клуб «Ставангер Ойлерс».

З 7 по 18 травня 2013 року в Ставангері проходить міжнародний шаховий турнір ХХІ категорії Norway Chess 2013, за участі чемпіона світу Віші Ананда та лідерів світового рейтингу Магнуса Карлсена і Левона Ароняна.

Уродженці

Примітки
  1. Клімат Ставангера

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.