Стала Дірака

Стала Дірака, або стала Планка — Дірака, — не часто використовувана назва для скороченої сталої Планка ${\displaystyle \hbar \equiv h/2\pi }$ — коефіцієнта, що пов'язує кутову частоту ${\displaystyle \omega =2\pi \nu }$ (${\displaystyle \nu }$ — частота) фотона (або іншого кванта) з його енергією: ${\displaystyle E=\hbar \omega .}$ Тут ${\displaystyle h}$ — стала Планка. Зазвичай сталу Дірака називають наведеною сталою Планка.

${\displaystyle \hbar \equiv {\frac {h}{2\pi }}=1{,}054\ 571\ 800(13)\times 10^{-34}}$ Дж·c = ${\displaystyle 6{,}582\ 119\ 514(40)\cdot 10^{-16}}$ еВ·с[1].

Сенс введення скороченої константи Планка і її широкого використання в тому, що в теоретично більш важливих формулах при її використанні зникає популярний множник або дільник 2π. Перш за все мається на увазі звязок дії і фази (${\displaystyle S=\hbar \varphi }$), а також імпульсу з хвильовим вектором (${\displaystyle \mathbf {p} =\hbar \mathbf {k} }$) и енергії з циклічною частотою (більш використовувана, аніж відмінна від неї на множник 2π звичайна частота, ${\displaystyle E=\hbar \omega }$). Як наслідок, з використанням такой форми константи Планка загальна більшість формул записуються трішки простіше та прозоріше. В теоретичній фізиці часто використовують системи одиниць, в яких стала Планка — Дірака безрозмірна і рівна одиниці (${\displaystyle \hbar =1}$), що дозволяє ще більше спростити формули , завдяки тому, що енергія і циклічна частота, фаза і дія, імпульс і хвильовий вектор стають попарно еквівалентними і взаємозамінними величинами.

Позначається малою перекресленою латинською літерою ħ, в формулах називається «h з рискою» (англ. h-bar). В Юнікоді цей символ займає позицію U+0127; також існує окремий символ англ. Planck constant over two pi (U+210F, ${\displaystyle \hbar }$).