Станніс Баратеон

Станніс підозрює, що Серсі Ланністер якимось чином причасна до смерті Джона Арина і відчуває загрозу з боку Ланністерів. В той час коли Роберт подорожує до Вічнозима (ориг. Winterfell) з метою зробити Еддарда своїм новим правицею, Станніс збирає усі свої війська, а це переважна більшість королівського флоту, та переїжджає на Драконстон (ориг. Dragonstone). Після свого прибуття до столиці Еддард Старк продовжує розслідування Джона Арина та з’ясовує, що діти Роберта насправді байстрюки та результат інцесту, тому що Серсі зраджувала королю зі своїм братом Джеймі. Після смерті Роберта Баратеона Нед Старк намагається викрити Джоффрі і стверджує, що той не має права бути королем, а «Залізний Трон», повинен зайняти Станніс, так як він молодший брат Роберта. Але Еддард зазнає поразки у політичній боротьбі з Ланністарами і трон займає Джоффрі Баратеон, старший син Серсі Ланністер.

Особистий герб Станніса Баратеона

Станніс підпадає під вплив червоної жриці Мелісандри, яка вважає його реінкарнацією Азор Ахая, міфічної постаті та месії в її вірі у Володя Світла. Станніс проголошує себе єдиним та справжнім королем Вестероса. Втім переважна більшість васалів родини Баратеон, переходять на бік його молодшого та більш харизматичного брата Ренлі. Також Ренлі отримує підтримку заможного та впливового дома Тайреллів, завдяки своєму шлюбу з Марджері Тайрелл. Щоб здобути прихильність південних лордів та переманити на свій бік васалів, які присягнули Ренлі, Станніс намагається захопити родинний замок Баратеонів Штормокрай (ориг. Storm's End) та бере його в облогу. Ренлі зі своєю армію, яка перевершує армію Станніса в десятки разів також прибуває до Штормокраю. Станніс намагається домовитись зі своїм братом та пропонує йому стати своїм спадкоємцем, поки в нього не народиться син. Впевнений у силі своєї армії Ренлі відмовляється від пропозиції і готується дати бій Станнісу. На світанку перед самим початком бою, тінь, народжена Мелісандрою завдяки магії крові, вбиває Ренлі. Це призводить до того, що майже всі васали Ренлі присягають на вірність Станнісу. Але дім Тайреллів не погоджується приєднатися до Станніса, натомість вони укладають союз з Ланністерами та ухвалюють майбутній шлюб між Марджері Тайрелл та Джоффрі Баратеоном. Зміцнивши свою армію Станніс атакує Королівський Причал (ориг. Kings Landing) з моря. Але Тиріону Ланністеру, який керує обороною замку, вдається підірвати більшість кораблів Станніса, застосувавши дикий вогонь як вибухівку. Незважаючи на втрату значної частини свого флоту, Станніс намагається здійснити штурм з берега, але і тут зазнає невдачі. Він змушений відступати, коли на порятунок замку прибуває підмога від Тайвіна Ланністера та родини Тайреллів.

Станніс повертається на Драконстон з рештками свого війська. Він заарештовує свого правицю лорда Алестера Флорента, дядька його дружини Селізи, через те, що той запропонував Станнісу здатися на умовах Ланністерів. Інший дядько Селізи, сер Аксель Флорент намагається зайняти місце правиці замість свого брата і пропонує Станнісу напасти на острів Клішня, щоб помститися дому Сельтигарів, які присягнули Джоффрі. Але Давос, радить Станнісу не атакувати беззахисний острів, тому що так чинять лише боягузи і це буде хибним вчинком. За сміливу та правдиву пораду король Станніс призначає Давоса Сіворта своїм новим правицею. Тим часом Меллісандра використовує кров бастарда Роберта Баратеона – Едрика Шторма, в ритуалі магії крові, щоб проклянути трьох самопроголошених королів: Бейлона Грейджоя, Джоффрі Баратеона та Робба Старка. Отримавши підтвердження про їхню смерть червона жінка намагається вмовити Станніса спалити Едрика на вогнищі, щоб принести жертву Володарю Світла. За її словами це має збудити кам’яного дракона під замком Драконстон. Переконавшись у дієвості магії Мелісандри, Станніс погоджується на заклання бастарда свого брата. Але Давос встигає таємно вивезти Едрика Шторма на схід у вільні міста і потім переконує Станніса зібрати армію та попливти на північ до Стіни, щоб допомогти Нічній варті в боротьбі з армією дикунів. Перед тим як покинути Драконстон, Мелісандра спалює на вогнищі Алестера Флорента, щоб заворожити вітри та швидше дістатися півночі. Поява армії Станніса біля Стіни стала несподіванкою для Манса Рейдера та його війська, дикуни не були готові до бою і зазнали нищівної поразки. Після розгрому армії Манса, Станніс залишається у Чорному Замку і пропонує Джону Сноу, який на той час став лордом-командувачем Нічної варти, легітимізуватися і стати Старком. Натомість Джон має присягнути йому на вірність і приєднатися разом з побратимами до армії Станніса. Але Джон відмовляє Станнісу на підставі того, що він має дотримуватися обітниць і присвятити своє життя Нічній варті.

Облаштувавшись у Чорному Замку Станніс розпочинає накопичувати сили та підсилювати своє військо. Він розсилає круків усім домам Півночі, проголошуючи себе королем і вимагаючи їхньої підтримки, але лише дім Карстарків та частина дому Амберів присягають йому на вірність. Також Станніс спалює на вогнищі «короля за стіною» Манса Рейдера, хоча насправді то був кістяний лорд Тарарах, якого Мелісандра таємного зачарувала в подобі Манса. Після смерті «Манса», Станніс пропонує полоненим дикунам землі, харч та справедливість, якщо вони прихилять перед ним коліна. Значна кількість дикунів переходить на його бік. Зміцнивши свою армію Станніс планує похід на північні землі і має намір атакувати Страхфорт (ориг. Dreadfort), родинний замок Болтонів, щоб показати свою силу і схилити на свій бік решту північних родин, які відмовились присягнути йому, як новому королю. Натомість Джон Сноу схиляє Станніса відмовитися від атаки на Страхфорт, через його міцну оборону, та пропонує замість того зібрати клани у північних горах та штурмувати Пущанський Насип (ориг. Deepwood Motte). Станніс дослухається до поради та захоплює Пущанський Насип, який контролювали залізні люди, а також бере у полон Ашу Грейджой. Про ці події Станніс повідомляє Джону Сноу своїм листом:

«Мали ми й іншу допомогу — неочікувану, але дуже вчасну, від доньки Ведмежого острова. Алісана Мормонт, яку в народі прозвали Ведмедицею, заховала своїх бійців серед рибальських човнів і зненацька напала на залізних, коли ті відпливали. Всі лодії Аші Грейджой або спалені, або захоплені, а моряки, хто не поздавався, вбиті. За капітанів, лицарів, видатних воїнів й інших високородних залізних отримаємо викуп або використаємо їх, а решту я збираюся повісити... ...приєднується дедалі більше північан, бо вже поширилися чутки про нашу перемогу. Рибалки, вільні вершники, горяни, хуторяни з глибин вовчого лісу, селяни, які повтікали зі своїх домівок на узбережжі від залізнородних, уцілілі після битви під брамою Вічнозиму вояки, колишні присяжні Горнвудів, люди Сервинів і Толгартів. Зараз, коли я пишу ці слова, у нас уже п’ять тисяч, і це число росте день у день. До нас дійшли новини, що Руз Болтон рухається з усім своїм військом на Вічнозим, щоб там одружити свого байстрюка з вашою зведенючкою. Не можна дозволити йому повернути замку колишню силу. Ми виступили йому навперейми. До нас долучаться Арнольф Карстарк і Морс Амбер. Якщо зможу, врятую вашу сестру й підшукаю для неї кращу пару, ніж Ремсі Сноу. До мого повернення ви з братами маєте утримати Стіну».

Таким чином Станніс залишає Пущанський Насип у розпорядженні дома Гловерів, та вирушає до Вічнозиму (ориг. Winterfell). Але його шлях ускладнюється через знегоду та сніжну хуртовину. Станніс змушений зупинитись та ставить табір в трьох днях переходу до Вічнозиму. Через деякий час Джон Сноу отримує ще одного листа, цього разу від Ремсі Болтона, в якому той повідомляє, що армія Станніса була розбита, а сам Станніс мертвий. Чи правда це чи ні лишається невідомим...

Станніс потрапляє під вплив Мелісандри, жриці Р’глора, яка вважає Станніса реінкарнацією легендарного релігійного героя. Після смерті Роберта, Станніс проголошує себе єдиним справжнім королем та спадкоємцем «Залізного Трону», тому що діти Серсі –бастарди народжені від інцесту. Втім більшість присяжних лордів родини Баратеон підтримують його молодшого та більш харизматичного брата Ренлі. Станніс зустрічається з Ренлі та пропонує йому відмовитись від трону та стати його спадкоємцем. Впевнений у чисельній перевазі свого війська Ренлі насміхається над Станнісом та відмовляється від його пропозиції, готуючи свою армії до бою. Але напередодні битви Мелісандра використовує магію і життєву силу Станніса та породжує демонічну тінь, яка вбиває Ренлі. Після цього більшість васалів Ренлі переходять на бік Станніса. Отримавши вагоме підсилення Станніс з моря атакує Королівський Причал (ориг. Kings Landing), але потрапляє у пастку Тиріона Ланністера, який підриває більшість флоту диким вогнем. Станніс намагається продовжити штурм, але неочікувана поява армії Тайвіна Ланністера та родини Тайреллів змушує його відступити.

Мелісандра викупає бастарда короля Роберта Баратеона – Гендрі у «Побратимства без прапорів» та планує принести його в жертву Володарю Світла, щоб допомогти Станнісу здобути «Залізний Трон». Але правиця короля Давос Сіворт ставить під сумнів її плани. Щоб довести силу своєї магії Мелісандра збирає кров Гендрі за допомогою п’явок та пропонує Станнісу їх спалити. Кидаючи п’явок у полум’я Станніс промовляє імена трьох самопроголошених королів: Бейлон Грейджой, Джоффрі Баратеон та Робб Старк. Через деякий час Грейджой та Старк помирають. Розуміючи що після цього Мелісандра спалить Гендрі на вогнищі, Давос допомагає йому втікти. Відчуваючи себе зрадженим Станніс віддає наказ заарештувати Давоса. Перебуваючи під арештом Давос отримує листа від Нічної Варти, в якому йдеться про білих блукачів. Це повідомлення Давос передає Станнісу перед своєю стратою. Дізнавшись про білих блукачів Мелісандра вмовляє Станніса помилувати Давоса та залишити йому життя.

Станніс отримує повідомлення про смерть Джоффрі Баратеона і знов звинувачує Давоса у хибних діях. Розмірковуючи над тим, що далі робити і де взяти війська Давос згадує про Залізний Банк. Станіс разом з Давосом відпливають до Браавосу (ориг. Braavos), щоб отримати грощі на армію. Коли банк майже відмовляє Станнісу, Давос переконує банкірів, що Станніс єдиний справжній король і після смерті Тайвіна Ланністера не залишиться, людини яка б змогла об’єднати Вестерос. Отримавши грощі та здобувши армію Станніс прибуває до Стіни, та знищує армію дикунів на чолі з Мансом Рейдером. Зустрівши Джона Сноу, Станніс дізнається, що той син Неда Старка та дослухається до його поради арештувати Манса та полонити дикунів.

Станніс починає вибудовувати плани, як відвоювати Північ у Руза Болтона. Він сподівається долучити дикунів до свого війська, але Манс відмовляється схилити перед ним коліна. Манса спалюють на вогнищі за наказом Станніса. Також Станніс пропонує Джону Сноу легітимізацію та визнання як Старка, щоб отримати прихильність родин Півночі, але Джон відмовляється і залишається вірним обітницям Нічної Варти. Не бажаючи марнувати час і зимувати на Стіні Станніс збирає усі свої сили та вирушає до Вічнозиму (ориг. Winterfell), але в дорозі він змушений зупинитись через потужну хуртовину. Протягом знегоди, Ремсі Болтон з невеличким загоном своїх найкращих воїнів, здійснює диверсійну атаку на табір Станніса та знищує запаси їжі і викрадає коней. В цих важких умовах, без кінноти та провіанту, Станніс йде на відчайдушні кроки. Він відсилає Давоса до Стіни просити про допомогу Джона, а також заради обіцяної перемоги, він дослухається до порад Мелісандри та приносить в жертву особу королівської крові – свою доньку Ширін, спалюючи її на вогнищі. І хоча хуртовина вщухає і погодні умови дозволяють просуватися далі до Вічнозиму, половина армії зневірюється у Станнісі та дизертує, а його дружина Селіза закінчує своє життя самогубством. Також Мелісандра, розуміючи що зробила помилку, вмовивши Станніса спалити свою доньку, тікає до Стіни. Залишившись на самоті без радників та союзників Станніс йде на заздалегідь приречені дії та вирушає до Вічнозиму з невеликою кількістю вірних йому воїнів. В результаті його армію знищує стрімка кавалерія Болтонів. І хоча Станнісу вдається пережити битву, його пораненого знаходить Брієнна Тарт, яка заприсягнулась помститись за смерть Ренлі. Станніс зізнається їй у причетності до вбивства свого брата. Брієнна вбиває Станніса промовляючи, що здійснює вирок та страчує його ім’ям єдиного справжнього короля Ренлі Баратеона.