Станівці

Станівці розташовані у східній частині Глибоцького району на автошляху обласної категорії. Село засноване в XVII ст. Хоча збереглася легенда про походження назви поселення: нібито під час битви молдавського війська Штефана Великого з загонами польського короля Яна Ольбрахта відзначився воїн Стенеску. Після перемоги господар подарував йому землю, де зараз і розташовані Станівці.

За іншою версією назва поселення має слов'янське походження і походить від слова «стен» та означає «військовий табір».

В усі часи Станівці славилися талановитими музикантами, колекціонерами народних мелодій, аматорами народних театрів. Ансамбль сопілкарів, створений Алексою Постеукою на фестивалі аматорського мистецтва у Києві здобув бронзову медаль, сурмачі на чолі із Д. Миколайчуком були призерами обласного фестивалю «Біля золотих джерел», Парасковія Пілат на міжнародному фестивалі (1987 р.) здобула призове місце за гру на дримбі. У селі пам'ятають родинні династії музикантів: Ісака і Корнелія Постевків, Касіяна Плантуса, Цуркана, Драгоша Постевки.

Соловей на сопілці, що зображений на гербі села, символізує музичні таланти станівчан. А образ цієї пташки — це символ людського щастя, співучості і красномовства. Він є провісником весни.

Срібний яблуневий цвіт із золотим листям на гербі символізує родючі сади. З давніх-давен сільчани віддають перевагу вирощуванню яблук різних сортів, навесні по всьому селу цвітуть яблуні, цей цвіт символізує радість життя, відновлення та надію на врожай.

В селі працює підприємство з випалювання керамічної цегли (збудоване наприкінці 1960-х років). Це єдиний завод даного напрямку на Глибоччині.