Станіслав Вижицький

Станіслав з Вижиць Вижицький гербу Восьмиріг (пол. Stanisław Wyżycki; 1613/1614 5 червня 1680) — польський шляхтич, військовик, урядник Речі Посполитої. Родове прізвище — від поселення Вижице у Краківському воєводстві Корони. Представник роду Вижицьких, дід Миколая Вижицького львівського архиєпископа РКЦ.

Станіслав Вижицький
Помер 5 червня 1680(1680-06-05)
Країна  Річ Посполита
Посада посол Сейму Речі Посполитоїd, учасник виборів короля Польщіd, Q65720833?, таборовський старостаd і Q66791375?
Рід Q81174750?
Пам'ятна таблиця, епітафія на фасаді костелу бернардинів, Львів

Біографія

Син Станіслава Вижицького (полковник королівський, староста тимбаркський) та його дружини подільської воєводички Жабокліцької (доньки Нікодема).

Посол сеймів Речі Посполитої 1676, 78 років. Посади, звання: підчаший новогрудський, хорунжий київський, вонвельницький, полковник Й. К. М. Таборівський староста Марек Ґдешинський після повернення 1651 року з полону в Криму продав С. Вижицькому маєток Таборів.[1]

Був похований у костелі бернардинців Львова. Дружина — Кристина Завіховська, донька — дружина крем'янецького підкоморія Цетнера, сини:

  • Юзеф — перший чоловік княгині Констанції[2] Четвертинської
  • Миколай — секретар короля, ксьондз, холмський латинський єпископ
  • Ян хорунжий київський, староста брацлавський, батько львівського архиєпископа Миколая Вижицького.

Пам'ятна таблиця, епітафія на фасаді костелу бернардинів Львова

На стіні храму вирізьблений рельєф з вояком, котрий стоїть на колінах і молиться. Під зображенням — напис латинською: «Тут лежить шляхетний Станіслав з Вижиць Вижицький, хорунжий київський, вонвельницький,[3]тимбаркський староста, полковник святої королівської величності, колись відважний воїн, нині смрад і черв. Прожив 66 років. Відійшов року Божого 1680 5 дня місяця червня».

Примітки

  1. Rulikowski E. Taborów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 136. (пол.) — S. 136. (пол.)
  2. Książęta Сzetwertyńscy (03) Архівовано 30 жовтня 2013 у Wayback Machine. (пол.)
  3. ą

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.