Староста генеральний
Староста генеральний — земельний «уряд» (посада) у Королівстві Польщі і Речі Посполитій.
Староста генеральний отримував під свою владу декілька земель, об'єднаних в одну провінцію. Були старости генеральні Великопольщі, Малопольщі (у Краківському воєводстві). Після захоплення королівства Русі був введений уряд старости генерального Русі, який проіснував до анексії Русі 1434 року і перетворення Королівства Русі у Руське воєводство в складі королівства Польщі. Новоутворене Руське воєводство з 1437 року стало складовою частиною Малопольської провінції. Надалі на теренах України залишався генерал Подільської землі (староста кам'янецький). У Литві був староста генеральний Жмуді, який єдиний входив до Сенату.
Генеральний староста репрезентував особу короля, виконував нагляд за королівськими урядовцями, у тому числі за старостами, міг очолювати суди, трибунали, головувати на Сеймиках.
Особи
Генеральні старости Русі
- Андрій, Ян з Тарнова, Іво Голий,[1] Спитек I з Ярослава, Ян Менжик.
Примітки
- Jaśkiewicz B. Iwo Goły… h. Wieniawa // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1963. — T. Х/2, zeszyt 45. — S. 192. (пол.)
Джерела
Посилання
- Starosta generalny (пол.)
- Словарь терминов и географических названий (рос.)