Старі Кути

Старі Ку́ти село Косівського району Івано-Франківської області.

село Старі Кути
Країна  Україна
Область Івано-Франківська область
Район/міськрада Косівський район
Рада Старокутська сільська рада
Основні дані
Засноване 1448
Населення 5288
Площа 23 км²
Густота населення 229,91 осіб/км²
Поштовий індекс 78663
Телефонний код +380 3478
Географічні дані
Географічні координати 48°16′44″ пн. ш. 25°09′38″ сх. д.
Водойми Гнилиця, Черемош
Місцева влада
Адреса ради 78663, Івано-Франківська область, Косівський район, с. Старі Кути
Карта
Старі Кути
Старі Кути
Мапа

 Старі Кути у Вікісховищі

Географія

Селом протікає потік Гнилиця та потік Каменець.

Історія

Перша письмова згадка про село Старі Кути в 1448 р.

Межує з смт. Кути, селами Слобідка, Тюдів, Черганівка. Висота над рівнем моря в центрі 430 м. Відстань від Косова 9 км, від залізничної станції Вижниця — 3 км.


Присілок Пеньківка, кутки: Каменець, Цикалівка, Кардашівка, Передділівка, Лазорики, Кривий вивіз, Ян, Долина, Помірки, Павуші.

Поблизу села протікає р. Черемош, в яку впадають потоки Каменець і Гнилиця. Над селом здіймаються Овидова гора (729 м), хребет Хоминський (879 м). Лісові та інші урочища: Озеро, Присніп, Кадуб, Павуші, Пилип, Шуханове, Кічурашки, Осік, Рум'єнка, Соломонове, Їленчине, Кузьминова яма, Фалашеве, Кремениця, Покрівське, Гаївка, Загалич, Поточини.

Населення займається виробленням різноманітних сувенірів, ялинкових прикрас, садівництвом, різьбярством, вишивкою, писанкарством.

У Старих Кутах у 1901—1905 рр. бував І. Франко, у 1901 р. — Леся Українка. У 20–30-х роках у селі жив адвокат і громадський діяч Д. Кулик, репресований радянською владою. У його будинку бували І. Франко, Леся Українка, О. Кобилянська, Г. Хоткевич та ін.

У 1942—1952 рр. в лавах УПА полягли понад 70 жителів села. 99 чоловік були засуджені до тривалих термінів каторжних робіт, 209 чоловік вивезено. На радянсько-німецькому фронті загинули 32 старокутчани.

Релігійні громади

Громада УГКЦ Преображенська церква, храмове свято — 19 серпня (Преображеніє Господнє). Настоятель о. Ярослав Костик до поч. 2000-х і дотепер о. Юрій Костик. Церква побудована з дерева, хрестоподібна в плані, триверха з невеликими боковими раменами нави. Над квадратними зрубами бабинця, нави і вівтаря розташовані восьмигранні основи для грушеподібних бань. Опасання розташоване навколо церкви на вінцях зрубів. У радянський період церква охоронялась як пам'ятка архітектури Української РСР (№ 1177).[1][2][3]

Громада ПЦУ, Покровська церква, храмове свято — 14 жовтня (Покров Пресвятої Богородиці). Настоятель митрофорний протоієрей Дмитро Коцаба, батько Віктора Коцаби єпископа Баришівської Київської єпархії УПЦ (Московського Патріархату).

Пам'ятки історії і культури

Преображенська церква та дзвіниця 1865 р.;

Покровська церква 1882 р.;

Хрест на знак скасування панщини 1848 р.;

Пам'ятний знак жертвам 2 Світової Війни «Скорботна Мати» (1967, скульптор І. Андрійканич);

Меморіальна дошка про перебування І. Франка в селі встановлена 11 липня 1989 р. на будинку адвоката Д. Кулика, а влітку 1993 р. замінена на барельєф;

Могила Січових стрільців;

Пам'ятник Тарасу Шевченку (скульптори Василь і Володимир Одрехівські), відкритий 22 травня 1994 р.;

Символічна могила борців за волю України, освячена єпископом УГКЦ Павлом Василиком 22 червня 1994 р.,

Демчуків (Курчиків) млин при потоці Каменець.

Пам'ятник полк. Євгену Коновальцю, відкритий 10 січня 2010 р., скульптор Петро Штаєр (Львів)

У 1942—1952 рр. в лавах УПА полягли понад 70 жителів села. 99 чоловік були засуджені до тривалих термінів каторжних робіт, 209 чоловік вивезено. На радянсько-німецькому фронті загинули 32 старокутчани.

Пам'ятки природи

Виходи вапняків третинного періоду на південно-східному схилі гори Овид. Вольєр в урочищі Дубина, де колись розводили оленів та диких кабанів. Відслонення пісковиків на лівому березі Черемошу та в урочищі Каменець. Лісовий заказник Каменець. Городище часів Київської Русі.

Відомі уродженці

Відомі вихідці із села

  • М. Гоцко, колишній директор школи, поручник УГА;
  • Петро Будз, підполковник УГА;
  • М. Романюк, професор університету в Польщі;
  • А. Яворський, директор школи, голова читальні;
  • М. Будз, доктор технічних наук;
  • М. Савчук, доктор технічних наук;
  • кандидати наук Д. Фединчук, Б. Том'юк, М. Близнюк;
  • поет Микола Близнюк;
  • знавець Гуцульщини, автор численних художніх творів Ярослав Гавучак;
  • краєзнавець і громадський діяч В. Близнюк;
  • І. П. Мельничук — скульптор.

Галерея

Посилання

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.