Софія Кулик

Софія Кулик
Псевдо	Софія Кулик-Микитюк
Народилася	31 травня 1899; с. Старі Кути, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина
Померла	22 серпня 1983 (84 роки); Коломия, Івано-Франківська область, УРСР, СРСР
Громадянство	ЗУНР; УНР; Польща; Українська держава (1941); УРСР
Національність	українка
Діяльність	письменниця, перекладачка, редакторка, видавчиня
Відома завдяки	письменниця, перекладачка, публіцистка, видавниця, редакторка

Софія Кулик (псевдонім: Соня Куликівна; нар. 31 травня 1899[1], с. Старі Кути, нині Косівський район, Івано-Франківська область — пом. 22 серпня 1983, Коломия, Івано-Франківська область, УРСР, СРСР) — українська письменниця, перекладачка, публіцистка, видавниця, редакторка. Власниця українського кіноконцерну «Соняфільм», який вона створила у Львові в 1920–1930-ті роки. Мешкала у Коломиї та Львові.

Життєпис

Часопис «Кіно»

У вересні 1930 року Софія Кулик заснувала незалежний двотижневий часопис кінематографії «Кіно», який виходив до січня 1936 року[2]. Софія Кулик була редактором, Дмитро Кренжалівський — видавцем часописа. У часописі друкувалися статті про кінематограф, рекламні матеріали та кіноновини, також були рубрики: «З поля техніки», «Новинки зі світу», «Що побачимо?», «Театр», «Радіо» та «Фото». На той час це був єдиний українськомовний часопис кіно-фільмової індустрії в Галичині. З часописом співпрацювали, крім Софії Кулик, кінооператор Володимир Гумецький, кінокритик Ярослав Бохенський, Юліан Дорош, А. Курдидик, С. Гординський, В. Ольшанський, Я. Бохенський, О. Цурковська та ще понад 40 знаних в Галичині особистостей[3]. У 1930 році часопис «Кіно» організував за малу, символічну плату, перший чотиритижневий навчальний курс для українських кінооператорів під назвою «Перший кінооператорський курс у Львові»[4].

«Соняфільм»

У 1923 році Софія Кулик створила прокатну фірму «Соняфільм»[5] для прокату у Галичині фільмів ВУФКУ[6], «Гомон» (Франція), «Фебусфільм» (Німеччина) та фірми Василя Авраменка (США)[7]. Найбільший прибуток «Соняфільм» в Галичині отримала з прокату фільму Петра Чардиніна «Тарас Шевченко»[8][9].

Кіноконцерн «Соняфільм» також діяла як кіностудія, де зняли докуметальні стрічки про фізичне виховання у школі: «З кіноапаратом по Львові» (1930; тривалість 20 хв., режисер та оператор Юліан Дорош), «Свято молоді „Рідна школа“» (1930; режисер та оператор Юліан Дорош)[10][11][12], — закуплений майже всіма європейськими державами, та етнографічні: «Раковець», «Зелені свята» (1931; десятихвилинний запис народних Зелених свят) та «Гуцульщина» (1933; тривалість 50-хв., місцями кольоровий, про звичаї та традиції гуцулів) — режисер та оператор Юліан Дорош, які були закуплені нью-йоркською фірмою В. Авраменка, німецькою «Фебусфільм» та французькою «Ґомон», репортажі з пластового табору (1931; режисер та оператор — Юліан Дорош).

Проте «Соняфільм» не зміг залучити акціонерний капітал для свого подальшого розвитку і, не маючи змоги довше конкурувати з польськими та західними студіями, поступово згорнув кіновиробництво.

Перекладачка

Переклади Софії Кулик з європейських мов друкувались у періодиці та виходили окремими виданнями. У часописах були опубліковані переклади Софії Кулик:

Казка Альфонса Доде «Коза пана Сегена» («Світ дитини», 1921);
Оповідання Жюля Ренара «Мій пташок» («Світ дитини», 1922);
Вірш Генрі Водсворта Лонґфелло, «Гарун яр Рашід» («Літературно-науковий вістник», 1924);
Повість Джека Лондона «Лісовий зов» («Літературно-науковий вістник», 1925);
Оповідання Джорджа Бешфорда «Одіссея злодія» («Літературно-науковий вістник», 1930);
Оповідання Олівера Овна «Діра в плані» («Літературно-науковий вістник», 1930);
Оповідання Ґарнета Радкліфа «Боязкість Махмуда Хана» («Літературно-науковий вістник», 1931);
Оповідання Панаїта Істраті «Кира, Кираліна» («Літературно-науковий вістник», 1931).
Роман А. Парсонса «Літацький синдикат» («Літературно-науковий вістник», 1931—1932);
Оповідання Софії Гідлей-Баркер «Пільгама число один» («Вогні», 1932);
Повість Дадлея Гопса «Бандитська історія» («Діло», 1932);
Оповідання Жоржа Іманна «Мовчати!» («Літературно-науковий вістник», 1933);
Оповідання Нормана Денная «Традиція» («Літературно-науковий вістник», 1932),
Оповідання Гілтона Клівера «Через негатив» («Неділя», 1937; передрук. «Діло», 1939);
Оповідання Гілтона Клівера «Чари місяця» («Діло», 1939);
Оповідання Рея Карра «Стримане слово» («Діло», 1939).

Вибрані переклади книг:

«Алі-Баба і 40 розбійників» (Львів, 1922);
Джек Лондон. «Оповідання південного моря» (Львів, 1924);
Ернест Сетон-Томпсон. «Мої знакомі (Нариси з життя звірів, яких я знав)» (Львів-Київ, 1925);
Чарльз Діккенс. «Різдвяна пісня в прозі, або Різдвяне оповідання із привидами» під назвою в українському виданні «Різдвяна ніч» (Львів: видавництво «Просвіта», 1924).

Див. також

Джерела

Культурфільми виробництва «Соняфільм» // Кіно. — 1930. — Ч. 1. — С. 13.
Р.Бучко. Перше століття кінематографу у Львові // Галицька брама. — 1996. — № 24. — С. 2–3.
Барбара Ґєршевска. З історії культури кіно у Львові 1918—1939 рр. — Львів, 2004. — 100 с.
А.Дорош, Я.Полотнюк. Декілька слів про другий український фільм у Галичині — «Крилос» // Галицька брама. — 1996. — № 24. — С. 16.
О.Середа. Українська «фільмова думка» у «кіновій» пресі міжвоєнної Галичини // Зб. пр. Н.-д. центру періодики. Львів, 2008. Вип. 1(16).
Любомир Госейко. Історія українського кінематографа. 1896—1995 / Переклад з французької. — Київ: KINO-KOЛО, 2005. — 464 с.

Примітки

Лада Коломієць. Український художній переклад та перекладачі 1920–30-х років: Матеріали до курсу «Історія перекладу». Видавництво «Нова Книга», 2015. с. 360. ISBN 9789663825748
Віртуальна виставка. 8 вересня Україна святкує День українського кіно. Архів оригіналу за 3 грудня 2018. Процитовано 2 грудня 2018.
Роман Бучко. Незалежна кінокритика 1930-х років Кіно-театр. 2012
Кіно «Енциклопедія сучасної України»
Історія українського кіно. Т. 2 : 1930—1945 / голов. ред. Г. Скрипник; НАН України; ІМФЕ ім. М. Т. Рильського. — Київ, 2016. — 448 с. + 28 іл. ISBN 978-966-02-8073-1
Україна — Польща 1920—1939 рр.: З історії дипломатичних відносин УССР з Другою Річчю Посполитою. Документи і матеріали Дух і літера. Київ 2012
Українське кіно в Галичині 1930-х «Збруч»
«Кіно», журнал ВУФКУ. — Київ, № 5 (53), ІІІ, 1929
Кіно у Львові 1896—1939 рр. «Zaxid.net». 30 червня 2011
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного — Свято молоді «Рідна школа» (1930 р.)
Німий фільм «Свято молоді» знятий у червні 1930 року у Львові (відео)
«Свято молоді». Архів оригіналу за 2 грудня 2018. Процитовано 2 грудня 2018.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Лада Коломієць. Український художній переклад та перекладачі 1920–30-х років: Матеріали до курсу «Історія перекладу». Видавництво «Нова Книга», 2015. с. 360. ISBN 9789663825748

[2] Віртуальна виставка. 8 вересня Україна святкує День українського кіно. Архів оригіналу за 3 грудня 2018. Процитовано 2 грудня 2018.

[3] Роман Бучко. Незалежна кінокритика 1930-х років Кіно-театр. 2012

[4] Кіно «Енциклопедія сучасної України»

[5] Історія українського кіно. Т. 2 : 1930—1945 / голов. ред. Г. Скрипник; НАН України; ІМФЕ ім. М. Т. Рильського. — Київ, 2016. — 448 с. + 28 іл. ISBN 978-966-02-8073-1

[6] Україна — Польща 1920—1939 рр.: З історії дипломатичних відносин УССР з Другою Річчю Посполитою. Документи і матеріали Дух і літера. Київ 2012

[7] Українське кіно в Галичині 1930-х «Збруч»

[8] «Кіно», журнал ВУФКУ. — Київ, № 5 (53), ІІІ, 1929

[9] Кіно у Львові 1896—1939 рр. «Zaxid.net». 30 червня 2011

[10] ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного — Свято молоді «Рідна школа» (1930 р.)

[11] Німий фільм «Свято молоді» знятий у червні 1930 року у Львові (відео)

[12] «Свято молоді». Архів оригіналу за 2 грудня 2018. Процитовано 2 грудня 2018.