Стар (гори)

Гори Стар, або Зоряні гори (нід. (колон.) Sterrengebergte; індонез. Pegunungan Bintang) — гірський хребет на заході Папуа-Нової Гвінеї (північний захід Західної провінції та південний захід провінції Сандаун) та у східній частині провінції Папуа, Індонезії.

Гори Стар
англ. Star Mountains
Гори Стар. Вигляд з космосу
Гори Стар. Вигляд з космосу
Країна  Індонезія,
(провінція Папуа)
 Папуа Нова Гвінея
(провінції Західна та Сандаун)
Регіон Австралія і Океанія,
острів Нова Гвінея)
Довжина до 100 км, (з заходу — північного заходу на схід — південний схід)
Найвища точка гора Антарес[1]
 - координати 4°53′45″ пд. ш. 140°54′14″ сх. д.
 - висота 3970 м
Система гори Маоке
(Центральний хребет)
Вершини Антарес (3970 м),
Капелла (3960 м),
Андромеда (2800 м),
Сираг (2800 м)

Гори Стар
 Гори Стар у Вікісховищі

Географія
Кар'єр шати Ок-Теді

Гори розташовані в Центральному хребті острова Нова Гвінея[2] і простягаються від гірського хребта Джаявіджая в східній частині Індонезії до хребта Гінденбург у Папуа-Новій Гвінеї. Гірський масив лежить на вапняковому плато, оточеному скелями заввишки до 1200 м. Найвищі вершини: гори Антарес (3970 м) та Капелла (3960 м).

В Індонезії округ (регентство) Пегунунган Бінтанг (індонез. Kabupaten Pegunungan Bintang) названий на честь гірського хребта (Пегунунган Бінтанг — індонезійська назва Зоряних гір), тоді як на честь нього в Папуа-Новій Гвінеї, названо сільську одиницю місцевого самоврядування (LLG) — Стар Моунтанс в Західній провінції.

Історія

Першу офіційну «Західну експедицію» в гори очолив Ян Сніп, голландський колоніальний державний службовець, який працював в невеликому поселенні в долині «Сібіл». Експедиція, що почалася в квітні 1959, склала карту місцевості і зібрала антропологічні дані про мешканців, які жили в цьому районі. Експедиція використовувала два невеликих вертольота «Bell», але допустима висота підйому серйозно обмежувала їх ефективність, до того ж один з них розбився, змусивши членів експедиції більше покладатися на традиційну людську силу. Альпіністи експедиції 9 вересня 1959 року підкорили вершину гори Пунчак-Мандала (4760 м), розташовану у гірському хребті Джаявіджая[3].

Клімат

У Зоряних горах щорічна кількість опадів становить понад 10 000   мм/рік, і хоча жодної офіційної наукової метеорологічної станції ніколи не було тут створено, вони вважається одним з найвологіших місць на землі[4].

Мови

За кількістю незалежних мовних сімей, Зоряні гори є одним з найбільш лінгвістично різноманітними з регіонів Нової Гвінеї[5][6]. До цих мовних сімей та ізолятів належать:

  • Pauwasi
    • Eastern Pauwasi
    • Western Pauwasi (Tebi–Towei)
  • Квомтарські
    • Fas, Baibai
    • Guriaso
    • Квомтарська, Nai-Biaka
    • П'ю
  • Бордерські
  • Kaure–Kosare
  • Kapauri
  • Lepki-Murkim
  • Сенагійські (ангор-дера)
  • Tofanma-Namla
  • Elseng
  • Кембра
  • Кімкі
  • Молоф
  • Уску
  • Yetfa


Див. також

Примітки
  1. Antares, Indonesia. Peakbagger.com, (англ.). Процитовано 15-09-2020.
  2. За деякими джерелами Гори Стар відносять до гір Маоке, які в свою чергу входять в систему Центрального хребта острова Нова Гвінея.
  3. Jansen Hendriks, Gerda. Sterrengebergte (Dutch). NPO. Процитовано 14-09-2020.
  4. Papua New Guinea and the Solomon Islands. Lonely Planet. 2008. с. 204. ISBN 1-74104-580-0.
  5. Foley, William A. (2018). The Languages of the Sepik-Ramu Basin and Environs. У Palmer, Bill. The Languages and Linguistics of the New Guinea Area: A Comprehensive Guide. The World of Linguistics 4. Berlin: De Gruyter Mouton. с. 197–432. ISBN 978-3-11-028642-7.
  6. Foley, William A. (2018). The languages of Northwest New Guinea. У Palmer, Bill. The Languages and Linguistics of the New Guinea Area: A Comprehensive Guide. The World of Linguistics 4. Berlin: De Gruyter Mouton. с. 433–568. ISBN 978-3-11-028642-7.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.