Стасюк Микита Іванович

Народився в 1912 році в селі Велика Стариця (нині Бориспільського району Київської області) в селянській родині. Українець. Безпартійний. Працював у колгоспі.

У 1941 році призваний до лав Червоної Армії. У боях радянсько-німецької війни з липня 1941 року. Воював на Південно-Західному, Сталінградському, Воронезькому і 1-му Українському фронтах, спочатку рядовим сапером, потім командиром саперного відділення.

В жовтні 1943 року, коли війська 1-го Українського фронту переправлялися через Дніпро в районі Вишгорода, Стасюк командував групою понтонерів, що перевозила піхоту і техніку. Протягом п'яти діб на своєму понтоні він доставив на правий берег річки батальйон піхоти, дві мінометні роти, роту автоматників і дві гармати. У ніч з 1 на 2 жовтня, під час обстрілу переправи понтон Стасюка перекинувся, а два сусідніх потонули. Сержант організував порятунок поранених і особисто в ньому брав участь. 20 жовтня 1943 року Микита Іванович Стасюк загинув під час перевезення військ через Дніпро на Лютізький плацдарм.

Погруддя у Борисполі

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 13 листопада 1943 року за мужність і відвагу, проявлені при форсуванні Дніпра сержантові Микиті Івановичу Стасюку посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Нагороджений орденом Леніна, медалями «За бойові заслуги», «За оборону Сталінграда».

Ім'я Героя носять вулиці в селах Велика Стариця, Григорівка Бориспільського району і в місті Борисполі. В селі Сеньківці встановлено пам'ятник Микиті Стасюку, а в Борисполі на Алеї Героїв погруддя.

• Боевые звёзды киевлян. — Киев: Политиздат Украины, 1983.
• Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 2. М.: Воениз., 1988