Сеньківка (Бориспільський район)

Храм Святого Харлампія

На півдні від села Сеньківки в урочищах Хрещата, Вовківня та Перевалень розташовані групи курганів, в тому числі 17 курганів скіфської доби, що досліджувались у 1926—1927 роках. На поверхні поля, а також у насипах багатьох курганів були знайдено уламки посуду доби міді (VI—III тис. до н. е.).

Перша згадка про село датується 1697 роком. У давні часи на цьому місці була гребля з млинами та кілька хат. Заселенню села Сеньківка сприяла мати гетьмана Івана Мазепи, будучи ігуменею Київського дівочого Печерського монастиря, купила ці землі у поміщиків Сулимів. Тривалий час Сеньківка була власністю Печерського дівочого монастиря.

За часів козацької України село належало до Бориспільської сотні Переяславського полку. У XVIII ст. село підпорядковувалося Гоголівській сотні Київського полку.

З 1751 року з'явилась церква Харлампия.[2]

За описом Київського намісництва 1781 року в Сеньківці було 76 хат. За описом 1787 року в селі проживало 273 душ «казених людей».[3]

Є на мапі 1812 року.[4]

У списку населених міст Полтавської губернії зазначено, що на 1859 рік село Сеньківка мала 131 двір і населення 798 чоловік.

За переписом 1926 року, тут проживало 2051 чоловік. До Сеньківської сільської ради належав невеликий хутір Прусів (Андрі́ївка) із 24 жителями. З Сенькiвки виконавцями політики Голодомору було вивезено всі зернові і продовольчі ресурси, що стало передумовою великого голоду. Під час Голодомору 1932-1933 років в селі Сенькiвка померло від голоду 55 чоловік.[5]

У 1937 році жертвами репресивної машини НКВС стали десятки сеньківців, зокрема священик Кулик Никифор Петрович, Гук Ничипір Сергійович, Грищенко Федір Зінькович та десятки колгоспників.

Встановлення монумента загиблим воїнам с. Сеньківка у період війни 1941-1945 р.р. На фото ліворуч житель с. Сеньківка, уродженець с. Дударків - Вергун Михайло Антонович.

Німецько-радянська війна

Німецько-радянська війна принесла у село дворічну німецьку окупацію, з 23 вересня 1941 року до 23 вересня 1943 року.

Звільнення Бориспільського району почалося у вересні 1943 року, в цей час тут діяли дві армії (38-а — під командуванням Никандра Чибісова, 40-а — під командуванням Кирила Москаленка). 23 вересня в село увійшла частина 240-ї стрілецької дивізії під командуванням полковника Терентія Уманського. Близько 200 сеньківців віддали своє життя за Україну.

Вергун Михайло Антонович, 1916 р.н., період служби в радянській армії, дата фото 1938 року.

Відновлення господарства

У 1962 році колгосп у Сеньківці був реорганізований у радгосп «Сеньківський». Директорами радгоспу за 30-річний період його існування працювали: Хан Андрій Федорович, Єрмолаєнко Андрій Федорович, Овсієнко Микола Іванович. Заст. директора Багаліка Петро Гордійович.

Сеньківська середня школа

У селі є середня одинадцятирічна школа, будинок культури, бібліотека, діє лікарня.

• Міхно Іван Єрофійович (18?? —1919) — український військовий діяч часів Директорії УНР. Командир Бориспільського полку армії УНР. У 1918 році ліквідував банду Андрія Веклича, що тримала в страху Сеньківку та всю Бориспільщину. Загинув у бою з більшовиками під час оборони Києва.
• Рибченко Олеся Григорівна (1982 р.н.) — українська художниця.

• Коцюба Віктор, Коцюба Ольга, Міщенко Олександр. «Під покровом Святого Харлампія» Історико-краєзнавчиі нариси.— Броварі: Українська ідея.—2007.—280с. (Села Сеньківка, Перегуди, Велика Стариця, Мала Стариця.) ISBN 966-8126-72-6.
• Краєзнавчо-Етнографічні Нариси. СЕНЬКІВКА: Історія села та походження назви. Вадим Перегуда.

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)

• Сеньківка на сайті Верховної Ради України^{[недоступне посилання з травня 2019]}
• Сеньківська сільрада на сайті Верховної Ради України^{[недоступне посилання з травня 2019]}
• «Історія рідного краю. Бориспільщина.», Наталія Йова, Тетяна Гойда
• Адміністративно-територіальний устрій Київської області