Стевенієла південна

Стевенієла південна[1], стевеніела сатириовидна[2] (Steveniella satyrioides) — вид трав'янистих рослин родини орхідні (Orchidaceae), поширений у Криму, на півдні європейської Росії, у північній Туреччині, північному Ірані, Закавказзі.

?
Стевенієла південна

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Angiosperms)
Однодольні (Monocots)
Порядок: Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина: Орхідні (Orchidaceae)
Підродина: Orchidoideae
Триба: Orchideae
Рід: Стевенієла (Steveniella)
Вид: Стевенієла південна
Steveniella satyrioides
(Spreng.) Schltr., 1918
Посилання
Вікісховище: Steveniella satyrioides
Віківиди: Steveniella satyrioides
EOL: 1129678
IPNI: 659431-1
NCBI: 443069

Опис

Багаторічна рослина (15)25–50 см заввишки. Рослина з цільними яйцюватими або овальними бульбами, з 2–4 ланцетними або довгастими листками, зосередженими при основі стебла, і великими квітками, зібраними в пряму досить нещільну китицю. Зовнішні листочки оцвітини зібрані в шолом до 1,8 мм довжиною, коричнево-пурпурові; губа біло-рожева, значно довша шолома, розділена на 3 лопаті[2].

Цвіте у квітні — травні, плодоносить в червні — липні. Розмножується насінням, яке проростає лише при наявності грибів-симбіонтів. Через зменшення комах-запилювачів насіння розвивається мало[3].

Поширення

Поширений у Криму, на півдні європейської Росії, у північній Туреччині, північному Ірані, Закавказзі (Азербайджан, Вірменія та Грузія)[4][5].

В Україні вид зростає у світлих лісах — у зах. ч. ПБК і в передгір'ях Криму, зрідка[2].

Загрози й охорона

Загрозами є висока спеціалізація запилення, порушення умов зростання внаслідок курортного та дорожнього будівництва, рекреаційного навантаження, зривання квітів на букети, викопування бульб[3].

Занесений до Червоної книги Україні в статусі «Зникаючий». Охороняється в Кримському і Ялтинському гірсько-лісовому ПЗ, заказнику «Кубалач »[3].

Примітки

  1. Steveniella satyroides // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. К. : Наук. думка, 1987. — С. 410. (рос.)(укр.)
  3. Червона книга України
  4. Euro+Med Plantbase. Процитовано 12.05.2020. (англ.)
  5. Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 12.05.2020. (англ.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.