Стефан Барановський

Закінчив Петербурзький університет, де вивчав східні мови. Крім трьох східних мов освоїв кілька європейських, в тому числі скандинавських країн.

Переклав основний твір германо-скандинавської міфології збірник міфів Скандинавії Едда.

В 1842–1863 рр. — професор російської мови в університеті Гельсингфорса (тепер Гельсінки) — столиці Великого князівства Фінляндського.

В 1867 році Барановський переїхав до Сибіру, де був призначений куратором та інспектором шкіл Західного Сибіру.

Відіграв велику роль у розвитку залізничної мережі в Азійській частини Росії, розробивши проекти та обґрунтування необхідності будівництва залізниць, зокрема, з Оренбургу, через Ташкент і Самарканд до верхів'їв Аму-Дар'ї і Транссибірської залізниці від Оренбурга до Владивостока. Його праця «Про економічне значення залізниці через Центральну Азію», опублікована в Росії, на думку низки вчених мала вирішальне значення для прийняття рішення будівництва залізничної лінії, яка і нині відіграє велику роль в економічному розвитку Республіки Казахстан.

Крім численних робіт з географії, Барановський видав також географічні карти, у тому числі «Історичний атлас стародавнього світу» (Санкт-Петербург, 1843), «Короткий географічний атлас» (Петербург, 1846) і "Klimatologische karte der Erde (Ґельсингфорс 1849).

Барановському приписують винахід Планіметра. Ще до Людвіка Заменгофа, ним було представлено проект міжнародної мови у роботі "L idéographie d"une langue pour toutes les nations" (Харків 1884).

• Сапаргалиев Ю. С., Дьяков В.А: Общественно-политическая деятельность ссыльных поляков в дореволюционном Казахстане. — Алма-Ата, 1971.
• Samójłło J.: Baranowski Stefan // Polski słownik biograliczny, 1935. — t. 1.
• Słabczyńscy W. i T. Słownik podróżników polskich. — Warszawa: Wiedza Powszechna, 1992. — ISBN 83-214-0505-3