Стефан Стайков

Стефан Георгієв Стайков (болг. Стефан Георгиев Стайков, нар. 3 жовтня 1949) — болгарський футболіст, що грав на позиції воротаря.

Стефан Стайков
Стефан Стайков
Стефан Стайков у 1977 році
Особисті дані
Народження 3 жовтня 1949(1949-10-03) (72 роки)
  Софія, Болгарія
Зріст 179 см
Громадянство  Болгарія
Позиція воротар
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1967–1968 «Чавдар» (Етрополе)  ? (-?)
1968–1972 «Спартак» (Варна) 74 (-?)
1972–1981 «Левскі» 183 (-?)
1981–1982 «Осам» (Ловеч) 34 (-?)
1982–1984 «Локомотив» (Пловдив)  ? (?)
1984–1985 «Омонія» (Арадіппу)  ? (?)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1973–1979 Болгарія 19 (-25)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Виступав, зокрема, за клуб «Левскі», а також національну збірну Болгарії, у складі якої був учасником чемпіонату світу 1974 року.

Клубна кар'єра

Вихованець дитячої школи «Спартака» (Софія), але дебютував на дорослому рівні у команді «Чавдар» (Етрополе).

У 1968 році Стайков перейшов до «Спартака» (Варна), який на той час брав участь у північній групі Б. З «соколами» він виграв другий дивізіон в 1971 році і вийшов в групу А. У сезоні 1971/72 він був основним воротарем команди і допоміг їй врятуватись від вильоту. Всього за «Спартак» Стайков провів 44 матчі в групі Б та 30 матчів в групі А.

У 1972 році Стайков став гравцем «Левскі», де замінив у воротах ветерана і легенду команди Бісера Михайлова. Стайков пробув у клубі наступні 9 років і в більшості з них був основним воротарем «синіх». Всього зіграв 235 офіційних матчів — 183 в групі А, 32 у національному кубку і 20 в європейських турнірах. Він став 3-разовим чемпіоном Болгарії у сезонах 1973/74, 1976/77 та 1978/79, та 3 рази вигравав національний кубок у сезонах 1975/76, 1976/77 та 1978/79[1]. 1974 року отримав звання «Майстер спорту».

З «Левскі» Стайков вийшов у чвертьфінал Кубка УЄФА 1975/76, а також у чвертьфінал турніру Кубка володарів кубків 1976/77. Восени 1975 року він зробив серйозний внесок у прохід «Аякса» в Кубку УЄФА, в серії пенальті[2]. Він також грав у легендарних виграних матчах з «Барселоною» (5:4) навесні 1976 року[3] та з «Атлетіко Мадрид» (2:1) навесні 1977 року[4].

Стайков покинув з «Левскі» у 1981 році і перейшов до друголігового «Осамп» (Ловеч). Після одного сезону він став гравцем іншої команди з групи Б — «Локомотива» (Пловдив). З «чорно-білими» він виграв підвищення в групу А і виграв Кубок Радянської Армії в сезоні 1982/83. Наступного сезону він був основним воротарем «Локомотива» в еліті, а також зіграв два матчі в Кубку УЄФА проти грецького ПАОКа.

Завершив ігрову кар'єру у кіпрській команді «Омонія» (Арадіппу), за яку виступав протягом сезону 1984/85 років.

Виступи за збірну

28 січня 1973 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Болгарії в товариській грі проти Кіпру (3:0).

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1974 року у ФРН[5], де зіграв в останній грі групового етапу з Нідерландами (1:4). Стайков пропустив 4 голи, а болгари програли цю гру і посіли останнє місце у групі.

Остання його гра за збірну відбулась 28 березня 1979 року в контрольному матчі проти СРСР (1:3). Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 7 років, провів у її формі 19 матчів і пропустив 25 голів.

Досягнення
«Левскі»: 1973/74, 1976/77, 1978/79
«Левскі»: 1975/76, 1976/77, 1978/79
«Локомотив» (Пловдив): 1982/83

Примітки
  1. Статистика на Стайков в Левски levskisofia.info
  2. Николов, Венцислав. Левски-Спартак (София) 2:1 Аякс (Амстердам) - Сезон 1975/1976 | LevskiSofia.info. levskisofia.info (болг.). Процитовано 20 лютого 2021.
  3. Николов, Венцислав. Левски-Спартак (София) 5:4 Барселона (Барселона) - Сезон 1975/1976 | LevskiSofia.info. levskisofia.info (болг.). Процитовано 20 лютого 2021.
  4. Николов, Венцислав. Левски-Спартак (София) 2:1 Атлетико (Мадрид) - Сезон 1976/1977 | LevskiSofia.info. levskisofia.info (болг.). Процитовано 20 лютого 2021.
  5. 1974 FIFA World Cup Germany Архівовано 2013-10-17 у Wayback Machine.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.