Стефан цу Шаумбург-Ліппе
Стефан Александр Віктор цу Шаумбург-Ліппе (нім. Stephan Alexander Viktor zu Schaumburg-Lippe), (нар. 21 червня 1891 — пом. 10 лютого 1965) — принц Шаумбург-Ліппе, син князя Шаумбург-Ліппе Георга та саксен-альтенбурзької принцеси Марії Анни. Дипломат. Член НСДАП від 1930 року. Оберштурмбаннфюрер СС.
Стефан цу Шаумбург-Ліппе | |
---|---|
нім. Stephan zu Schaumburg-Lippe | |
Ім'я при народженні | Стефан Александр Віктор |
Народився |
21 червня 1891 Штадтгаген, Німецька імперія |
Помер |
10 лютого 1965 (73 роки) Замок Кемпфенхаузен, Берг (Верхня Баварія), ФРН |
Поховання | сад мавзолея Бюккебургу |
Національність | німець |
Діяльність | дипломатія |
Членство | СС[1] |
Титул | принц Шаумбург-Ліппе |
Військове звання | оберштурмбаннфюрер СС |
Партія | НСДАП |
Рід | Дім Ліппе |
Батько | Георг цу Шаумбург-Ліппе |
Мати | Марія Анна Саксен-Альтенбурзька |
Брати, сестри | Вольрад цу Шаумбург-Ліппе, Адольф II (князь Шаумбург-Ліппе) і Фрідріх Крістіан цу Шаумбург-Ліппе |
У шлюбі з | Інгеборга Аліса Ольденбурзька |
Діти | Марія Аліса, Георг Моріц |
Нагороди | |
Біографія
Стефан народився 21 червня 1891 року у Штадтгагені, одному з двох міст князівства Шаумбург-Ліппе. Він був п'ятою дитиною та п'ятим сином в родині принца Шаумбург-Ліппе Георга та його дружини Марії Анни Саксен-Альтенбурзької. Мав старших братів Адольфа, Моріца та Вольрада. Ще один брат помер до його народження.
Князівством в цей час правив їхній дід Адольф I Георг. У травні 1893 року він пішов з життя, і батько став правлячим князем. Родина після цього переїхала до Бюккебурзького замку,[2] де з часом поповнилася чотирма молодшими дітьми.
У 1911 році Георга не стало, князівство очолив брат Стефана —Адольф.
Принц перебував на військовій службі. 16 квітня 1907 отримав чин лейтенанта. Служив у Вестфальському мисливському батальйоні №7, росквартированому у Бюккебурзі та очолюваному його батьком. Підрозділ носив також назву «Бюккебурзькі мисливці».[3] Згодом був вояком Уланського полку «Імператор Александр II Російський» (1-й Бранденбурзький) №3. Під час Першої світової війни перебував ад'ютантом у штабі відділу армій Б,[4] створеному для захисту Ельзас-Лотарингії.[5]
Після Листопадової революції 1918 та повалення монархії князівство Шаумбург-Ліппе перестало існувати, однак, перетворене на Вільну державу Шаумбург-Ліппе, так само входило до складу німецької держави.
Перед своїм 30-м днем народження Стефан узяв шлюб із 19-річною принцесою Інгеборгою Ольденбурзькою. Весілля відбулося 4 червня 1921 у замку Растеде. У подружжя народилися донька і сини-близнюки:
- Марія Аліса (нар. 1923) — була одружена із герцогом Петером Шлезвіг-Гольштейнським, має четверо дітей;
- Георг Моріц (1924—1970) — одруженим не був, дітей не мав.
- син (9—13 березня 1924) — брат-близнюк Георга Моріца, помер невдовзі після народження.
1 жовтня 1930 принц вступив до лав НСДАП під номером 309344.[6] 12 вересня 1937 став членом СС №277528.
Працював у консульстві в Чилі у 1936—1941 роках.[7] У 1930-х та 1940-х роках був радником посольства Німеччини в Буенос-Айресі. У 1941 році відбувся судовий процес над послом Німеччини в Аргентині Едмундом фон Терманном, Стефаном цу Шаумбург-Ліппе та ще одним радником посольства, де йшлося про «розслідування анти-аргентинської діяльності».[8] Повернувся Стефан до Німеччини у грудні 1943 року.[9]
У вересні 1946 року давав свідчення комісії з розслідування нацистської діяльності в Аргентині. Між іншим, згідно саме з протоколів допитів його та фон Терманна, стало відомо, що Ева Дуарте була агентом німецького абверу від 1941 року і мала завдання від Вільгельма Канаріса завербувати полковника Хуана Перона.[10] Через підтримку нацистів, після закінчення війни він із родиною перебував під наглядом.
Помер Стефан 10 лютого 1965 року у замку Кемпфенхаузен у Берзі. Похований в саду мавзолея Бюккебургу.[11]
Нагороди
- Почесний Великий хрест ордену Заслуг герцога Петера-Фрідріха-Людвіга (Ольденбурзький дім);
- Великий хрест ордену дому Саксен-Ернестіне;
- Почесний хрест 1 класу ордену Дому Ліппе;
- Срібний хрест За Заслуги Дому Ліппе;
- Срібна медаль За Заслуги Дому Ліппе;
- Великий хрест ордену Вюртемберзької Корони (Королівство Вюртемберг);
- Залізний Хрест 2 класу;
- Залізний Хрест 1 класу;
- Почесний хрест ветерана війни (Третій рейх) (1934);
- Кільце «Мертва голова» (Третій рейх) (11 квітня 1944).
- Срібна Медаль За вислугу років в НСДАП (Третій рейх).[4]
Генеалогія
Примітки
- Dienstaltersliste der Schutzstaffel der NSDAP, Stand vom 1. Dezember 1936 — 1936.
- Будинок районного суду Архівовано 5 вересня 2012 у Wayback Machine. (нім.)
- Jäg.B 7 (нім.)
- Історичний форум. Стефан Александр цу Шаумбург-Ліппе (англ.)
- Відділ армій Б (нім.)
- Jonathan Petropoulos. Royals and the Reich: The Princes von Hessen in Nazi Germany. Oxford: Oxford University Press, 2006.
- Саймон Данстен, Джерард Уильямсː Серый волк. Бегство Адольфа Гитлера — М.: ООО «Издательство «Добрая книга», 2012. — 432 с.,. 40 отд. л. ил. ISBN 978–5–98124–578–7. (рос.)
- Королівське весілля: Шаумбург-Ліппе (англ.)
- Стефан Александр цу Шаумбург-Ліппе (нім.)
- Стаття Костянтина Стогнія «Откуда у американцев в 1945 году взялась атомная бомба» від 2 травня 2013 року (рос.)
- Бюккебург. Мавзолей та сад мавзолею Архівовано 10 лютого 2017 у Wayback Machine. (англ.)
Посилання
- Дім Шаумбург-Ліппе (англ.)
- Профіль на Geni.com (англ.)
- Профіль на Thepeerage.com (англ.)
- Генеалогія Стефана цу Шаумбург-Ліппе (англ.)