Столинський повіт
Столинський повіт (пол. Powiat stoliński) — історична адміністративно-територіальна одиниця в складі Поліського воєводства II Речі Посполитої. Повітове місто — Столин. Знаходився на півночі української етнічної території.
Столинський повіт | |
---|---|
пол. Powiat stoliński | |
| |
місто | Столин |
Найбільше місто | Давид-Городок |
Країна | Польська Республіка |
Регіон | Поліське воєводство |
Межує з: Пінський повіт Лунинецький повіт Сарненський повіт СРСР | |
Офіційна мова | польська |
Населення | |
- повне | 124.800 (1931) |
- густота | 23 осіб/км² |
Етнікон | Українці, Білоруси, Поляки |
Площа | |
- повна | 5.389 км² |
Дата заснування | 1 січня 1923 |
Дата ліквідації | 15 січня 1940 і 1939 |
Утворення
Утворений 1 січня 1923 р. розпорядженням Ради Міністрів Польщі зі включеням до новоутвореного повіту гмін, вилучених з наступних повітів:[1]
- з Пінського повіту — Рачицької гміни;
- з Лунинецького повіту — Столинської, Плотницької, Теребєжовської, Хорської і Березовської гмін;
- з Сарненського повіту — Висоцької гміни.
В складі повіту 7 сільських гмін, 4 міста.
Адміністративний поділ
Розпорядженням Міністра внутрішніх справ Польщі 23 березня 1928 р.[2] ґміна Теребєжув поділена між ґмінами Столин і Висоцк та ґміна Радчиск — між ґмінами Столин і Плотніца та передано з ґміни Плотніца села Дубенець, Дубенецький Бір, Яструби і Могильне до ґміни Столин та сіл Орли Малі й Орли Великі — до ґміни Хорск.
Розпорядженням міністра внутрішніх справ 28 березня 1934 р. вилучено з сільської ґміни Хорськ землі колишнього маєтку Давидгородок з фільварком Старий Двір, землі колишнього маєтку Анусин, частина колишнього маєтку Високе і частина земель військового селища Високе та приєднання їх до міста Давид-Городок[3].
Розпорядженням міністра внутрішніх справ 30 березня 1934 р. територія міста Столин розширена шляхом вилучення з сільської ґміни Столин частин сіл Столин і Столинок, маєтку Столин і розпарцельованих (поділених) маєтку Столин та приєднання їх до міста[4].
Міські ґміни:
- м. Давид-Городок
- містечко Городно — до 1927[5]. Статус понижено до містечка сільської ґміни
- м. Столин
- містечко Висоцьк — до 1926. Статус понижено до містечка сільської ґміни
Сільські ґміни:
- Ґміна Березов
- Ґміна Висоцьк
- Ґміна Плотниця
- Ґміна Радчиськ — до 1928
- Ґміна Столин
- Ґміна Теребежів — до 1928
- Ґміна Хорськ
У складі СРСР
27.11.1939 до Сарненського повіту включені Березовська і Висоцька волості Столинського повіту в ході випрямлення кордону з БРСР[6]. Повіт включений Указом Президії Верховної Ради СРСР від 4 грудня 1939 р. до складу новоствореної Пінської області[7]. Ліквідований 15 січня 1940 р. з поділом на Давид-Городоцький і Столинський райони. Під час німецької окупації територія була включена до Столинського ґебіту Генеральної округи Волинь-Поділля, тобто німці визнавали цю землю українською етнічною територією.
Примітки
- Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 6 grudnia 1922 r. o utworzeniu powiatu stolińskiego oraz włączeniu gmin dobrosławskiej i pohostskiej do powiatu pińskiego. (пол.)
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 23 marca 1928 r. o zmianach terytorjalnych gmin wiejskich na obszarze województwa poleskiego. Dz.U. 1928 nr 46 poz. 452 (пол.)
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 28 marca 1934 r. o zmianie granic miasta Dawidgródka w powiecie stolińskim, województwie poleskiem. (пол.)
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 30 marca 1934 r. o zmianie granic miasta Stolina w powiecie stolińskim, województwie poleskiem. (пол.)
- Rozporządzenie Prezydenta Rzeczypospolitej z dnia 13 kwietnia 1927 r. o zniesieniu ustroju miejskiego miasta Horodno w powiecie stolińskim, województwie poleskiem. (пол.)
- Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» (рос.)
- Указ Президиума Верховного Совета СССР от 4 декабря 1939 года об образовании Барановичской, Белостокской, Бресткой, Вилейской и Пинской областей в составе Белорусской ССР (Сборник законов СССР и указов Президиума Верховного Совета СССР. 1938 г. — июль 1956 г. / под ред. канд. юр. н. Мандельштам Ю. И. — М.: Государственное издательство юридической литературы, 1956 г., s. 55) (рос.)