Столинський район
Столинський район[2] (Столінський район, біл. Столінскі раён) — адміністративно-територіальна одиниця у складі Берестейської області Білорусі[1][2]. Адміністративний центр — місто Столин[2]. Утворений 1940 року[2].
| Столинський район | ||||
|---|---|---|---|---|
| Столінскі раён | ||||
| ||||
 | ||||
| Район на мапі області | ||||
| Основні дані | ||||
| Країна: |  Білорусь | |||
| Область: | Берестейська область | |||
| Населення: | 80 695 (2009[1]) | |||
| Площа: | 3342 км² | |||
| Густота населення: | 25 осіб/км² | |||
| Населені пункти та ради | ||||
| Районний центр: | Столин | |||
| Районна влада | ||||
| Вебсторінка: | www.stolin.brest-region.by | |||
| Мапа | ||||
 | ||||
Повністю належить до української етнічної території та є частиною Берестейщини[3]. На території району в межиріччі річок Прип'яті та Мостви проживає мішане українсько-білоруське населення[2].
Географія
Районом протікають річки: Канал Ольшанський, Мишенка. Площа — 3,4 тис. кв. км[2].
Розташування
| Лунинецький район | Гомельська область (Житковицький район) | |
| Пінський район |  |
Гомельська область (Лельчицький район) |
 Україна |
Україна |
Адміністративно-територіальний устрій
Адміністративно-територіальний устрій району[4]:
- Бережнівська сільська рада
- село Бережне
- село Бор-Дубенець
- село Дубенець
- село Могильне
- селище Ново-Бережне
- село Ястребель
- Білоуська сільська рада
- село Білоуша
- село Рибники
- Велемицька сільська рада
- село Велемичі
- село Ольпень
- село Старина
- село Турске
- Великомалешевська сільська рада
- село Велике Малешево
- село Коротичі
- село Лутки
- село Ольгомель
- село Толмачево
- Видиборська сільська рада
- село Видибор
- село Видиборець
- село Ворсинь
- село Вулька-Орея
- село Дубой
- село Комарники
- село Крушин
- село Осова
- село Осовці
- село Теребище
- село Юнище
- Глинківська сільська рада
- село Глинка
- село Зубково
- село Лука
- село Первомайськ
- Городнянська сільська рада
- Лядецька сільська рада
- село Великі Орли
- село Городець
- село Лядець
- село Малі Орли
- Маньковицька сільська рада
- село Маньковичі
- село Отвержичі
- Ольшанська сільська рада
- село Високе
- село Ольшани
- село Семигостичі
- Плотницька сільська рада
- село Бродче
- село Короб'я
- село Плотниця
- село Ситицьк
- село Стахове
- Радчицька сільська рада
- Ремельська сільська рада
- село Мочуль
- село Оздамичі
- село Ремель
- село Теребличі
- Річицька сільська рада
- село Бухличі
- село Верхній Теребежів
- село Вороні
- село Копани
- селище Лісний
- село Лютий Бор
- село Нижній Теребежів
- Рубельська сільська рада
- село Рубель
- село Хотомель
- Рухчанська сільська рада
- село Кострово
- село Крушин
- село Рухча-1
- село Рухча-2
- село Цмень-1
- село Цмень-2
- Струзька сільська рада
- Федорівська сільська рада
- село Нечатово
- село Федори
- Хоромська сільська рада
- село Вуголець
- село Лисовичі
- село Тури
- село Хоромськ
- село Хорськ
Історія
Район утворений 1940 року у складі Пинської області[2]. Під час Другої світової війни та післявоєнної української збройної боротьби проти радянської окупаційної влади район належав до Столинського надрайону Берестейського окружного проводу ОУН[5]. У лютому-березні 1943 року відділи УПА здійснили низку перших операцій на території Полісся, одна з яких відбулася в околицях Столина, де упівці знищили більшовицьку комірку і здобули 10 підвід трофейного майна, яке згодом по дорозі в них відбили німці[6]. 1954 року увійшов до Берестейської області[2].
Населення
За переписом населення Білорусі 2009 року чисельність населення району становило 80 695 осіб[4].
Національність
Розподіл населення за рідною національністю за даними перепису 2009 року[1]:
| Національність | Осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| білоруси | 78499 | 97,28 % |
| росіяни | 932 | 1,15 % |
| українці | 751 | 0,93 % |
| цигани | 164 | 0,20 % |
| національність не вказана | 158 | 0,20 % |
| поляки | 84 | 0,10 % |
| вірмени | 15 | 0,02 % |
| азербайджанці | 12 | 0,01 % |
| дві та більше національності | 10 | 0,01 % |
| литовці | 9 | 0,01 % |
| молдовани | 6 | 0,01 % |
| удмурти | 6 | 0,01 % |
| гагаузи | 6 | 0,01 % |
| латиші | 5 | 0,01 % |
| татари | 4 | 0,00 % |
| чуваші | 4 | 0,00 % |
| мордва | 4 | 0,00 % |
| марійці | 4 | 0,00 % |
| національність не повідомлена | 4 | 0,00 % |
| німці | 2 | 0,00 % |
| казахи | 2 | 0,00 % |
| таджики | 2 | 0,00 % |
| корейці | 2 | 0,00 % |
| естонці | 2 | 0,00 % |
| євреї | 1 | 0,00 % |
| грузини | 1 | 0,00 % |
| узбеки | 1 | 0,00 % |
| карели | 1 | 0,00 % |
| чеченці | 1 | 0,00 % |
| аварці | 1 | 0,00 % |
| кабардинці | 1 | 0,00 % |
| американці | 1 | 0,00 % |
| Разом | 80695 | 100 % |
Відомі особистості
У районі народився:
- Веренич В'ячеслав Леонтійович (1924—1999) — білоруський мовознавець, полоніст, славіст (с. Рухча).
Примітки
- Ethnic composition of Belarus 2009. pop-stat.mashke.org. Процитовано 22 грудня 2019. (англ.)
- Леонюк В. Столинський район // Словник Берестейщини. — Львів : Видавнича фірма «Афіша», 1996. — Т. 1. — С. 289. — ISBN 966-95063-0-1.
- Леонюк, 1996, с. 55.
- Belarus. pop-stat.mashke.org. Процитовано 22 грудня 2019. (англ.)
- Володимир Сергійчук (17/2008). Розвиток українського визвольного руху на Берестейщині в роки Другої світової війни як вияв національного відродження. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність (укр.): 385.
- Українська Повстанська Армія. Бойові дії УПА за 1943-1950 рр. — Лондон : Вид. ОУН, 1960. — Т. 2. — С. 5-6. — (Бібліотека Українського підпільника; ч. 7)
Джерела
- Леонюк В. Словник Берестейщини. — Львів : Видавнича фірма «Афіша», 1996. — Т. 1. — 360 с. — ISBN 966-95063-0-1.