Столяр Олена (Галина) Теодорівна

Олена (Галина) Теодорівна Столяр (5 березня 1917, м. Тернопіль — 27 листопада 1942, м. Берлін, Німеччина) — діячка ОУН, учасниця Процесу 59-ти у січні 1941 року.

Олена (Галина) Столяр
Народження 5 березня 1917(1917-03-05)
м. Тернопіль
Смерть 27 листопада 1942(1942-11-27) (25 років)
м. Берлін,  Німеччина
Країна
Приналежність ОУН
Партія Організація українських націоналістів

Життєпис

Народилася 1917 року (в анкеті арештованої — народилася 1916 в Тернополі), в родині священика з Хмелівки, Теребовлянського району. Дитинство проходило у селі Суховоля, що на Бродівщині.

Навчалася в гімназії «Рідна Школа» у Львові, була членом в організаціях «Пласт», «Союз Українок» та «Просвіта». Після навчання повернулась Суховолі, де продовжувала свою громадську діяльність у товариствах «Рідна школа», «Союз Українок», студентському товаристві «Смолоскип».

Недопущена польською владою до навчання на медичному факультеті Львівського університету, Галя була змушена залишитися в батьків у Тернополі аж до упадку Польщі. Згодом стала членом в ОУН.

Арештована у Процесі 59-ти

У 1940 році заарештована органами НКВС, стала учасницею відомого львівського Процесу 59-ти над студентами, який відбувався в січні 1941 року. Спочатку її засудили до розстрілу, але згодом помилували до 10 років ув'язнення та відправили з групою засуджених до тюрми в Бердичеві.[1]

Після поспішного відступу Червоної армії їй дивом вдалось врятуватись із атакованої енкаведистами тюрми[2].

Новий етап боротьби

Включилась у підпільну боротьбу ОУН з німецькими окупантами. На короткий час була арештована нацистами у Львові, але зуміла втекти.

Під іншим прізвищем виїхала до Німеччини, де мала бути зв'язковою між провідником «Легендою» (Климів Іван) в Мюнхені та Україною. Як жертву більшовицького терору її було прийнято на медицину в німецькому університеті в Берліні. Під виглядом поїздок додому за харчами виконувала доручення проводу ОУН.

Видана гестапо мельниківцем «фольксдойчем» Утьо Соколовським. Соколовський та інші гестаповці слідкували за нею в Мюнхені й Берліні і таки відшукали «зв'язкову хату» теренового проводу ОУН у Німеччині[3]. Арештована гестапо в 1942 році, витримала гестапівські тортури і нікого не видала, розстріляна 27 грудня 1942 р[4]. Віднайдену хату гестапо однак використало як пастку і заарештувало майже весь провід ОУН в Німеччині. За такі успіхи у винищуванню членів «Бандерабевеґунґ» садиста Віллі Вірзінґа[5] було підвищено до головного референта українських справ у СД та гестапо.

Тітка відомого кінопродюсера та режисера українського походження Юрія Лугового[6].

Вшанування пам'яті

2000 року одну із вулиць у м. Броди названо її іменем.[7]

4 березня 2007 року у селі Суховоля Бродівського району Львівської області Олені (Галині) Столяр було відкрито меморіальну таблицю.[8]

У 201З році за підтримки Всеукраїнського об'єднання «Свобода» та народного депутата України Ірини Сех у м. Бродах відбулась відкрита першість району з футзалу серед ветеранів, присвячена пам'яті Галини Столяр.[9]

Див. також

Примітки
  1. ВІТОЛІН, Олександр (17 січня 2022). Жінки в армії: 7 берегинь з багнетом й кулеметом. Вікенд (укр.). Процитовано 26 січня 2022.
  2. Що розказувала група львівських в'язнів, які вернулися з Бердичева
  3. Петро Мірчук, Революційний змаг за УССД, Нью-Йорк. 1985
  4. Віллі Вірзінґ — гестапівський ліквідатор ОУН
  5. Wilhelm Wirsing, DER SPIEGEL 6/1950
  6. Юрій Луговий: «Хочеться, щоб про Україну знали»
  7. Мережа магазинів «Крез», місто Броди, вулиця Галини Столяр, 2
  8. У селі Суховоля Бродівського району відкрили меморіальну дошку зв'язковій ОУН Галині Столяр
  9. Ірина Сех нагородила переможців турніру пам'яті діячки ОУН Галини Столяр[недоступне посилання з липня 2019]

Джерела
  • Люба Комар. Процес 59-ти. — Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 1997. — 85 ст. ISBN 966-7155-17-Х

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.