Сех Ірина Ігорівна

З 1977 по 1987 рік — навчання у Бродівській СШ № 1, яку закінчила з відзнакою. З 1987 по 1989 рік — навчання у Бродівському педагогічному училищі (нині коледж), яке закінчила з відзнакою. З 1990 по 1994 рік — навчалася у Тернопільському педінституті (нині університет), спеціальність — вчитель початкових класів. З 2005 по 2009 рік — навчання на юридичному факультеті Львівському національному університеті ім. Івана Франка за спеціальністю правознавство.

Працювала в школах Золочева і Бродів. У 1998 вступила до партії «Свобода», стала помічником народного депутата Олега Тягнибока, працюючи у громадській приймальні.

У 2002, у результаті місцевих виборів, «Свобода» отримала представництво у Бродівській районній раді, а Ірина Сех, відповідно, очолила депутатську фракцію партії.

У 2006 Ірину обрано депутатом Львівської обласної ради V скликання. Згодом пані Сех переобрали на другий термін, вже до Львівської обласної ради VI скликання, де вона очолила фракцію «Свободи», комісію з питань екології, природних ресурсів та рекреації, низку тимчасових контрольних депутатських комісій. Діяльність депутатки у стінах Львівської обласної ради була досить продуктивною — Ірина Сех відзначилася найбільшою кількістю депутатських звернень і запитів, комісія, яку вона очолювала, була ініціатором найбільшої кількості рішень сесій.[2]

2012 року на виборах до Верховної Ради України за Ірину Сех, яка балотувалася в 119-му виборчому окрузі, проголосувало 67 784 виборців (64,86 %). У парламенті очолювала Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Автор та співавтор 25 законопроектів та низки проектів постанов. Скерувала понад 20 депутатських запитів та 1500 звернень в органи влади. Експерти^{[хто саме?]} визнали Ірину Сех найактивнішим законотворцем із Львівщини в парламенті VII скликання^{[джерело?]}.

Під час Революції гідності Ірина Сех стала головою Львівського обласного Штабу національного спротиву. Штаб займався відправленням людей до Києва на підтримку Майдану, збором і перевезенням продуктів, речей, іншого необхідного, щонеділі відбувалися віча на львівському Майдані. Після одного з них Ірині прийшла повістка про порушення кримінальної справи. На допиті вона відмовилася давати свідчення. 20 лютого 2014 року в готелі «Україна» в Києві вона разом з кількома львівськими медиками прийняла перших поранених снайперами з Інститутської^{[джерело?]}.

Указом Виконуючого обов'язки Президента України Президента України Олександра Турчинова від 2 березня 2014 року призначена головою Львівської обласної державної адміністрації[3]. На посаді голови облдержадміністрації створила 3-ій батальйон територіальної оборони Львівщини^{[джерело?]}, 10 червня 2014 року написала заяву про звільнення з посади голови Львівської обласної державної адміністрації i направила її в адміністрацію президента України. 14 серпня 2014 року звільнена з посади.[4]

Кандидатка-мажоритарник в народні депутати на виборах 2014 року по 119 виборчому округу (Львівщина), де мала 4-е місце. На платній основі була помічницею депутатів-свободівців Олега Осуховського та Оксани Савчук[5]. 2020 року Сех обрано депутаткою Львівської обласної ради[6].

В 2014 Ірина Сех виступила головним спонсором літературного конкурсу «Жінка в історії» і номінації «Жінка у борні за Україну» в цьому конкурсі^{[джерело?]}. У травні 2015 року стала засновницею та головою Всеукраїнського об'єднання українок «Яворина», основне завдання якого — допомога війську, родинам загиблих, сиротам, вдовам, самотнім стареньким^{[джерело?]}.

Ірина Сех керувала «облавою» на кабінет Михайла Цимбалюка, коли після подій 9 травня, у присутності депутатів облради, його змусили написати заяву на звільнення.

11 квітня 2011 року, під час приїзду президента Віктора Януковича до Львова, 80 пікетувальників, у тому числі і пані Сех, намагались проникнути через міліцейський кордон у приміщення, де відбувалось засідання регіонального комітету по економічних реформах.^{[джерело?]}

Ігор Грещук, голова фракції Партії регіонів у Львівській обласній раді, заявив, що МПП «Топаз», що належить чоловіку народного депутата, незаконно вирубує ліс, а Ірина Сех, будучи головою екологічної комісії, покриває незаконне вивезення лісу її чоловіком. Подібну заяву оприлюднив і колишній керівник комунального підприємства Львівської обласної ради «Галсільліс» Павло Котик.[7]

• Особистий сайт Ірини Сех
• Ірина Сех у соціальній мережі «ВКонтакті»
• Ірина Сех у соціальній мережі «Facebook»
• Керівництво // Сайт Львівської обласної державної адміністрації