Стриженова Катерина Володимирівна

Катерина Володимирівна Стриженова (нар.. 20 березня 1968, Москва, РРФСР, СРСР) — радянська та російська актриса театру і кіно, телеведуча. Ведуча телепрограми «Добрий ранок» на «Першому каналі» з січня 1997 року.

Стриженова Катерина Володимирівна
Народилася 20 березня 1968(1968-03-20)[1] (53 роки)
Москва, СРСР
Громадянство  Росія
 СРСР
Діяльність акторка, ведуча, телеведуча
Alma mater Московський державний університет культури і мистецтв
Роки діяльності з 1984 — тепер. час
У шлюбі з Олександр Стриженов
IMDb nm0834656
Нагороди та премії
 Стриженова Катерина Володимирівна у Вікісховищі

За свідоме порушення державного кордону України при в'їзді на територію окупованого Росією Криму у серпні 2017 року разом із чоловіком внесена до бази «Миротворець»[2]. Також веде багаторічну антиукраїнську пропаганду в телевізійній програмі «Час покаже»[3].

Життєпис

Народилася 20 березня 1968 року в Москві.

Батько — Володимир Іларіонович Токмань (1937—1976), журналіст, письменник, засновник і головний редактор журналу «Студентський меридіан» (1974—1976), секретар Харківського обкому комсомолу з пропаганди, працівник ЦК ВЛКСМ, публіцист, нагороджений орденом Дружби народів[4][5][6]. Помер від раку, коли Каті було шість років, а сестрі Вікторії — дванадцять. Мати — Валентина Яківна Токмань (нар. 24 жовтня 1940), за освітою філолог. Після смерті чоловіка у віці тридцяти шести років залишилася одна з двома дітьми. Викладала російську мову як іноземну, потім працювала в Адміністрації Президента Росії[7].

З п'ятирічного віку Катерина почала зніматися в дитячих телевізійних програмах «АБВГДейка», «Будильник» та «Веселі нотки»[8], вела дитячі концерти та вистави. Тоді ж батьки віддали її до московського дитячого ансамблю танцю «Калинка»[9][10].

Дебютом молодої актриси в кіно стала головна роль дев'ятикласниці Тані Корнілової в сімейній мелодрамі «Лідер» режисера Бориса Дурова, що вийшла на радянські екрани в 1984 році. На зйомках цього фільму в Сочі Катя познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком — Олександром Стриженовим, який теж був зайнятий в одній з головних ролей в цій картині.

Закінчила режисерський факультет Московського державного інституту культури.

Катерина Стриженова грала в спектаклях «Підземка» і «Гамлет» в Театрі Антона Чехова[11], а також у виставах Державного театру кіноактора. У 1996—1998 роках виконувала роль Мами у дитячому телешоу «Вулиця Сезам»[12].

З січня 1997 року вона працює ведучою телепрограми «Добрий ранок» на російському «Першому каналі» (до 2002 року називався «ОРТ»). З 1997 по 2005 рік вела цю програму в парі зі своїм чоловіком[13][14], а з 2005 року — одноосібно[15].

У 1997 році Катерина Стриженова знялася в кліпах «Буде все, як ти захочеш» та «Їй одній» співака і композитора Олександра Шевченка.

У 2007 році закінчила відділення гештальт-терапії Інституту практичної психології та психоаналізу.

З вересня 2008 року по квітень 2009 року брала участь у проекті Першого каналу «Льодовиковий період-2», де її партнером в танцях на льоду був фігурист був Олексій Тихонов. У вересні, на одному з тренувань Катерина зламала два ребра під час підтримки — так сильно Олексій її тримав. Незважаючи на сильні болі, вона вирішила ризикнути і продовжити кататися, дійшовши до самого фіналу шоу[16].

Наряди Катерині шиє переважно її сестра, модельєр Вікторія Андреянова, випускниця Московського державного текстильного університету імені А. Н. Косигіна.

З грудня 2010 по грудень 2011 року Катерина Стриженова була головним редактором журналу «ITALIA — Made in Italy». Також знімалася в ТВ-ролику зубної пасти «Colgate Total».

З 6 вересня по 11 жовтня 2013 року вела ток-шоу «За і проти» на «Першому каналі» разом з Олександром Гордоном[17].

29 вересня 2013 року була однією з основних ведучих благодійного телемарафону «Всім світом», присвяченого допомозі постраждалим від повені на Далекому Сході[18].

25 листопада 2013 року на «Першому каналі» стартував новий телевізійний проект про взаємини між чоловіком і жінкою «Вони і ми», ведучими якого стали Катерина Стриженова та Олександр Гордон[19][20].

З 15 вересня 2014 року і донині Катерина веде ток-шоу «Час покаже» на «Першому каналі» в парі з Петром Толстим[21], потім з Артемом Шейніним, а з 2017 року — з Анатолієм Кузічевим.

29 березня 2021 року під час одного з ефірів програми «Час покаже» акторка впала після оголошення рекламної паузи в етері «Першого каналу»[22], внаслідок чого зламала руку[23].

Особисте життя
Олександр Стриженов з донькою Олександрою у 2010 році.
  • Чоловік — Олександр Стриженов (нар. 6 червня 1969), російський актор театру і кіно, режисер, сценарист, продюсер. Катя і Саша познайомилися, ще будучи школярами, в Сочі на зйомках радянського фільму «Лідер» (1984) режисера Бориса Дурова, в якому обидва були зайняті в головних ролях. Відтоді не розлучалися. Одружилися відразу після повноліття[24]. 25 жовтня 2017 року відзначили в Шанхаї 30-річчя спільного життя.[25]
    • Донька — Анастасія (нар. 13.04.1988). Навчалася у Великій Британії. У 2013 році вийшла заміж за фінансиста Петра Грищенка. Разом з чоловіком живе в Нью-Йорку[26][27], онук Петро (03.04.2018)
    • Донька — Олександра (нар. 19 грудня 2000).[28] Навчалася у математико-економічному класі середньої школи. З трирічного віку займалася художньою гімнастикою у Ірини Вінер. Навчалась танцям в балеті «Тодес». Знялася у фільмах батька «Любов-морков» (2007) та «Юленька» (2009), а також у фільмі режисера Зиновія Ройзмана « У кожного своя війна» (2010).

Творчість

Ролі в театрі
  • «Лускунчик» — Маша
  • «Вшанування» — Санні Хейнз
  • «Гамлет» — Офелія (Театр Антона Чехова)
  • «Підземка» — … (Театр Антона Чехова)
  • «Сини його коханки»
  • «Ненормальна. Ненормальна? Ненормальна!!!»
  • «Дамочка, або мінливості любові» — Ольга (Театральне агентство «Арт-Партнер ХХІ»),

Фільмографія
  • 1984 — Лідер — Таня Корнілова
  • 1985 — Страховий агент — дружина Вадима
  • 1987 — Врятуйте наші душі — вчителька
  • 1989 — Свєтік — Оля
  • 1990 — Захочу — полюблю — Лідія
  • 1991 — Втеча на край світу — Марія
  • 1991 — Снайпер — Люсі
  • 1992 — Дорога нікуди (Україна) — Роена Футроз
  • 1992 — Мушкетери двадцять років по тому — Мадлен
  • 1992 — Сім сорок — Марго
  • 1993 — Ангели смерті — Ірина, снайпер
  • 1993 — Американський дідусь — Інга
  • 1993 — Ка-ка-ду — Соня
  • 1993 — Купання принців / Prinzenbad  — Ліза
  • 1993 — Таємниця королеви Анни, або Мушкетери тридцять років по тому — Мадлен
  • 1994 — Імперія піратів — Зана
  • 1997 — Графиня де Монсоро — Жанна де Сен-Люк де Бріссак
  • 1998 — Му-му
  • 2003 — 2008 — Кобра: Антитерор
  • 2003 — Інше життя — Катя
  • 2005 — Своя людина — Марина Морозова
  • 2005 — Від 180 і вище — Віра
  • 2006 — Класні ігри — Світлана
  • 2007 — Любов-морков — Анастасія, дружина Корогодського
  • 2007 — 2009 — Повороти долі — Інна Лаврова
  • 2008 — Відлуння з минулого — Вікторія Сергіївна Рябініна, журналіст
  • 2009 — Влітку я віддаю перевагу… весіллю — Ольга Вікторівна
  • 2010 — Я не я — Олена, подруга співака Ангела, блондинка
  • 2010 — 2011 — Тут хтось є — Олена Погодіна, мати Даші, відома телеведуча
  • 2011 — Любов і трохи перцю — Лариса (головна роль)
  • 2011 — Обрив — Поліна Крицька
  • 2011 — У кожного своя війна — Ніна
  • 2012 — Мами — камео
  • 2012 — Втеча (2-й сезон) — Жанна, директор аероклубу «Карат»
  • 2012 — Шаповалов — Анна Десятникова
  • 2012 — Білий мавр, або Інтимні історії про моїх сусідів — Ольга
  • 2013 — Не жіноча справа — Маргарита Варвіна
  • 2013 — Вбивство на 100 мільйонів — Аліса
  • 2014 — Купрін — Олена Вікторівна Ровинська, баронеса, співачка
  • 2014 — Дідусь моєї мрії — Маша Бєлкіна, дитячий лікар, дружина Михайла [8]
  • 2014 — Будиночок у серці — Елен, мама

Визнання

Громадські нагороди
  • 2010 рік — приз VIII Відкритого російського фестивалю театру і кіно «Амурська осінь» в Благовєщенську в номінації «Краща жіноча роль у театрі» — за виконання ролі в антрепризній виставі режисера Надії Птушкіної «Ненормальна. Ненормальна? Ненормальна!!!»[29][30][31].
  • 2010 рік — лауреат премії «Світський журналіст року» (Москва) у номінації «За внесок у професію»[32][33][34].

Примітки
  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. Відома російська телеведуча потрапила в базу «Миротворця»
  3. Стриженова Екатерина Владимировна / Стриженова Катерина Володимирівна / Strizhenova Ekaterina Vladimirovna(рос.)
  4. http://biograf-book.narod.ru/personalii/18/tokman.html
  5. http://bozaboza.ru/people/tokman-vladimir-illarionovich-1937-1976/
  6. https://webcache.googleusercontent.com/search?q=cache:x6gQFw7P7JcJ:https://librusec.pro/a/27180+&cd=11&hl=ru&ct=clnk&gl=ua&client=opera
  7. Екатерина Стриженова: «Я в маму — однолюб» (+ ФОТО из семейного альбома). // 7days.ru
  8. Анна Немолякина. Екатерина Стриженова привезёт в Баку свой спектакль. Сайт «Москва-Баку» // moscow-baku.ru (24 июля 2015 года)
  9. Краткая биография Екатерины Стриженовой. Фильмы, спектакли и программы с участием актрисы. // afisha.ru
  10. Официальный сайт детского ансамбля танца «Калинка» (Москва). // dance-kalinka.ru
  11. Екатерина Стриженова. Краткая биография. Официальный сайт Театра Антона Чехова // chekhov.ru
  12. 1 сентября может стать Днем моркови. Ведь именно в этот день за образование наших детей возьмутся герои нового образовательного 52-серийного сериала "Улица Сезам".. Учительская газета. 6 лютого 1996.
  13. Почему «Доброе утро» лишилось двух ведущих?. Комсомольская правда. 6 квітня 2005.
  14. Почему супруги Стриженовы покинули Первый канал? Перед началом нового телесезона многие ведущие стали безработными. Мы решили выяснить, какие у них планы... Комсомольская правда. 8 серпня 2005.
  15. Неспящие в эфире. www.womanhit.ru. Процитовано 23 липня 2017.
  16. Марта Черемнова. Екатерина Стриженова: «Вряд ли я пожалею о своём участии в „Ледниковом периоде“». Архівовано 21 червня 2017 у Wayback Machine. Издательский дом «Мир новостей» // mirnov.ru (№ 2 (784) от 29 декабря 2008 года)
  17. Программа Первого канала. Шоу «За и против». // vokrug.tv
  18. Десять часов, которые изменили телеэфир. РИА Новости. 3 жовтня 2013.
  19. Надежда Шульга. Стриженова и Гордон постараются «понять и простить». Газета «Комсомольская правда» // kp.ru (25 ноября 2013 года)
  20. «Они и мы» — новый проект Первого канала. «Они и мы» — это передача о том, чего хотят женщины, о чём говорят мужчины и, главное, как тем и другим понимать друг друга. // vokrug.tv (25 ноября 2013 года)
  21. Человек из телевизора. Политика для домохозяек — абсолютное ноу-хау Первого канала. Радиостанция «Эхо Москвы». 20 вересня 2014.
  22. https://www.youtube.com/watch?v=9Me8lRQ_bhY | Екатерина Стриженова упала в прямом эфире программы Время покажет (29.03.2021)
  23. Російська пропагандистка Стриженова зламала руку під час ефіру про Голодомор в Україні: "За що ще ми повинні покаятися?". ВIДЕО. censor.net. 29 березня 2021. Процитовано 30 березня 2020.
  24. Ольга Шаблинская. Екатерина и Александр Стриженовы: «Мы вместе 30 лет!». Газета «Аргументы и факты» // aif.ru (7 марта 2012 года)
  25. Публикация Стриженова Екатерина в Instagram • Окт 25, 2017 at 4:48 UTC. Instagram. Процитовано 22 грудня 2017.
  26. Ольга Александрова. Дочки Екатерины Стриженовой очень похожи на маму. Газета «Комсомольская правда» // kp.ru (23 октября 2015 года)
  27. Алла Занимонец. Екатерина Стриженова: «Не могу привыкнуть к тому, что я тёща!». Известная телеведущая рассказала в интервью о том, как выдавала замуж старшую дочь. ООО «ТН-Столица» // tele.ru (5 февраля 2014 года)
  28. Публикация Стриженова Екатерина в Instagram • Дек 19, 2017 at 2:25 UTC. Instagram. Процитовано 22 грудня 2017.
  29. Илья Игнатов. Чем запомнилась восьмая «Амурская осень». Газета «Комсомольская правда» в Приамурье // amur.kp.ru (27 сентября 2010 года)
  30. В Приамурье завершился 8-й фестиваль кино и театра «Амурская осень». // primamedia.ru (27 сентября 2010 года)
  31. «Амурская осень» подвела итоги. В Благовещенске состоялась церемония закрытия VIII Открытого российского фестиваля театра и кино. // vokrug.tv (27 сентября 2010 года)
  32. Наталия Гулькина наградила Екатерину Стриженову. В клубе отеля «Метрополь» состоялась ежегодная церемония награждения премией «Светский журналист года». Газета «Комсомольская правда» (Беларусь) // kp.by (1 декабря 2010 года)
  33. Милена Жарова. Стриженова стала журналистом года. // dni.ru (30 ноября 2010 года)
  34. Анатолий Петрович. Светский журналист года (2010). // msk-times.ru (2 декабря 2010 года)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.