Стрічкоязичник

Стрічкоязичник[1], ремнепелюстник[1] (Himantoglossum)  — рід трав'янистих рослин підтриби Orchidinae триби Orchideae підродини орхідні родини орхідних. Назва походить від грецьких слів «хімас», тобто ремінь і «глосса» — язик. Складається з 12 видів.

?
Стрічкоязичник
Himantoglossum

Himantoglossum jankae
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Однодольні (Liliopsida)
Порядок: Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина: Орхідні (Orchidaceae)
Підродина: Орхідні (Orchidoídeae)
Рід: Стрічкоязичник (Himantoglossum)
Spreng. (1826)
Посилання
Вікісховище: Category:Himantoglossum
Віківиди: Himantoglossum
EOL: 29334
IPNI: 29676-1

Опис

Загальна висота стебла становить 50-74 см, завтовшки 1 см. Кореневі бульби (2 шт.) невеликі, цільні, овальні. Стебло потужне і високе. Листя поздовжні, переважно приземні, стеблових мало або їх немає. Загалом 4-5 листів. Суцвіття являє собою китицю завдовжки 30-40 см, з 22-24 квіток. Оквітник плівчастий. Приквітники довгі і виходять за межі яєчника.

Квітки великі, чашолистки і пелюстки складені шоломоподібно. Губа дуже велика, трилопатна, з дуже вузькою і довгою середньою лопаттю, яка надрізана, роздвоєна або виїмчаста на кінці, нагадує ремінь. Шпора коротше зав'язі. Колонка пряма. Пильник великий, тупий. Основа лінії із загальним прилипальцем в одній кишеньці. Зав'язь на короткій ніжці, скручена. Квітки мають білувато-зелене забарвлення.

Екологія

Воліють до сухого ґрунту, пасовищ, розріджених лісів, узбіччя, краї вирубок. Полюбляють напівпритінок. Відноситься до рослин-геофітів. Листя з'являються восени. В результаті взимку представники цього роду сильно страждають від низьких температур і до початку періоду цвітіння бувають вже сильно пошкоджені морозом. Період цвітіння триває, в залежності від місця розташування з квітня по серпень.

Використання

Має терапевтичні властивості. Настоянка на цих рослинах посилює потенцію.

Поширення

Розповсюджено в Європі, Північній Америці, на Кавказі, в Передній Азії, в Ірані, на Аравійському півострові до ОАЕ. Зустрічається в деяких областях північної Африки, на Канарських островах, а також в Палестині й Ізраїлі.

Види
  • Himantoglossum adriaticum H.Baumann
  • Himantoglossum calcaratum (Beck) Schltr.
  • Himantoglossum caprinum (M.Bieb.) Spreng.
  • Himantoglossum comperianum (Steven) P.Delforge
  • Himantoglossum formosum (Steven) K.Koch
  • Himantoglossum galilaeum Shifman
  • Himantoglossum hircinum (L.) Spreng.
  • Himantoglossum jankae Somlyay, Kreutz & Óvári
  • Himantoglossum metlesicsianum (W.P.Teschner) P.Delforge
  • Himantoglossum montis-tauri Kreutz & W.Lüders
  • Himantoglossum robertianum (Loisel.) P.Delforge
  • Himantoglossum × samariense C.Alibertis & A.Alibertis

Див. також

Примітки
  1. Himantoglossum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.

Джерела
  • Helmut Baumann, Siegfried Künkele, Richard Lorenz: Orchideen Europas mit angrenzenden Gebieten. Verlag Eugen Ulmer, Stuttgart, 2006. ISBN 3-8001-4162-0
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.