Стьожак

Стьожак[1], або стьожковець[2][3] (Diphyllobothrium) — рід цестод з родини Стьожакових (Diphyllobothriidae). Представники цієї родини здатні спричинити у людини захворювання дифілоботріоз. Людина заражається гельмінтом внаслідок споживання риби. Основний вид, що породжує дифілоботріоз — стьожак широкий (Diphyllobothrium latum), який заражає риб і ссавців. Diphyllobothrium latum поширений у Скандинавії, західній Росії, країнах узбережжя Балтики, але також присутні у Північній Америці, особливо на її північно-західному Тихоокеанському узбережжі. На Далекому Сході Росії зустрічається інший вид — Diphyllobothrium nihonkaiense — що використовує тихоокеанського лосося як другого проміжного хазяїна.[4] Інші представники роду Diphyllobothrium мають значно ширший ареал. Так стьожак малий (Diphyllobothrium dendriticum) що паразитує у мартинів, ссавців і лососів, поширений по всій Північній Півкулі. Також поширеними є такі види, як Diphyllobothrium pacificum, Diphyllobothrium cordatum, Diphyllobothrium ursi, Diphyllobothrium lanceolatum, Diphyllobothrium dalliae і Diphyllobothrium yonagoensis, але вони заражають людину не часто. В Японії найчастіше заражає людину Diphyllobothrium nihonkaiense, який раніше вважався синонімом D. latum і виділений в окремий вид лише у 1986 році.[5] Останні молекулярні дослідження показали, що D. nihonkaiense і D. klebanovskii є одним видом, і зведені у синонім — Diphyllobothrium nihonkaiense.[6]

?
Стьожак

Проглотиди Diphyllobothrium latum
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Надтип: Білатеральні (Bilateria)
Тип: Плоскі черви (Platyhelminthes)
Клас: Цестоди (Cestoda)
Підклас: Eucestoda
Ряд: Стьожаки (Pseudophyllidea)
Родина: Стьожакові (Diphyllobothriidae)
Рід: Diphyllobothrium
Cobbold, 1858
Види

Див. текст

Посилання
Вікісховище: Diphyllobothrium
Віківиди: Diphyllobothrium
EOL: 59979
ITIS: 57335
NCBI: 28844

Види

Рід містить 22 види:[7]

  • Diphyllobothrium alascense Rausch & Williamson, 1958
  • Diphyllobothrium arctocephalinum Johnston, 1937
  • Diphyllobothrium cameroni Rausch, 1969
  • Diphyllobothrium cordatum (Leuckart, 1863)
  • Diphyllobothrium dendriticum (Nitzsch, 1824) — Стьожак малий, або мартиновий
  • Diphyllobothrium ditremum (Creplin, 1825)
  • Diphyllobothrium elegans (Krabbe, 1865)
  • Diphyllobothrium fuhrmanni Hsu, 1935
  • Diphyllobothrium hians (Diesing, 1850)
  • Diphyllobothrium lanceolatum (Krabbe, 1865)
  • Diphyllobothrium lashleyi (Leiper & Atkinson, 1914)
  • Diphyllobothrium latum (Linnaeus, 1758) — Стьожак широкий
  • Diphyllobothrium mobile (Rennie & Reid, 1912)
  • Diphyllobothrium nihonkaiense Yamane, Kamo, Bylund & Wikgren, 1986
  • Diphyllobothrium orcini Hatsushika & Shirouzu, 1990
  • Diphyllobothrium pacificum (Nybelin, 1931)
  • Diphyllobothrium polyrugosum Delyamure & Skrjabin, 1966
  • Diphyllobothrium pseudowilsoni Wojciechowska & Zdzitowiecki, 1995
  • Diphyllobothrium pygoscelis (Rennie & Reid, 1912)
  • Diphyllobothrium quadratum (Linstow, 1892)
  • Diphyllobothrium scoticum (Rennie & Reid, 1912)
  • Diphyllobothrium stemmacephalum Cobbold, 1858

Література
  1. Маркевич О. П., Татарко К. І. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. — Київ: Наук. думка, 1983. — 411 с.
  2. Інфекційні хвороби (підручник) (за ред. О. А. Голубовської). — Київ: ВСВ «Медицина». — 2012. — С. 778 — 12с. кольор. вкл. (О. А. Голубовська, М. А. Андрейчин, А. В. Шкурба та ін.) ISBN 978-617-505-214-3
  3. Зюков А. М. (за участі Падалки Б. Я.) Гострі інфекційні хвороби та гельмінтози людини. Державне медичне видавництво УРСР, К. 1947. — 392 с.;
  4. Muratov, IV; Posokhov, PS (1988). Causative agent of human diphyllobothriasis--Diphyllobothrium klebanovskii sp. n.. Parazitologiia 22 (2): 165–70. PMID 3387122.
  5. Yamane, Y; Kamo, H; Bylund, G; Wikgren, BJ (1986). Diphyllobothrium nihonkaiense sp. nov (Cestoda: Diphyllobothriidae)---revised identification of Japanese broad tapeworm. Shimane J Med Sci 10: 29–48.
  6. Arizono, N; Shedko, M; Yamada, M; Uchikawa, R; Tegoshi, T; Takeda, K; Hashimoto, K (2009). Mitochondrial DNA divergence in populations of the tapeworm Diphyllobothrium nihonkaiense and its phylogenetic relationship with Diphyllobothrium klebanovskii. Parasitology international 58 (1): 22–8. PMID 18835460. doi:10.1016/j.parint.2008.09.001.
  7. WoRMS. Diphyllobothrium. World Register of Marine Species.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.