Стів Сміт (баскетболіст)

На університетському рівні грав за команду Мічиган Стейт (1987—1991). 1990 року допоміг команді дійти до 1/8 фіналу турніру NCAA. Завершив студентську кар'єру на першому місці у списку найрезультативніших гравців університету з 2,263 очками.

1991 року був обраний у першому раунді драфту НБА під загальним 5-м номером командою «Маямі Гіт». Захищав кольори команди з Маямі протягом наступних 3 сезонів. У своєму першому сезоні в Маямі зіграв у 61 матчі, допомігши нещодавно створеній франшизі вийти до плей-оф. Там у першому раунді «Гіт» зустрілись з фаворитами «Чикаго» та вилетіли з турніру.

Сезон 1993—1994 став найкращим для Сміта у майці «Маямі», коли він набирав 17,3 очка та знову допоміг команді дійти до плей-оф, де «Гіт» програли «Атланті».

З 1994 по 1999 рік грав у складі «Атланта Гокс», куди разом з Грантом Лонгом перейшов в обмін на Кевіна Вілліса. У першому сезоні в Атланті набирав 16 очок за матч та разом з командою вийшов до плей-оф, де вилетів в першому раунді від «Індіани». У наступному сезоні набирав рекордні для себе на той час 18,1 очка за гру, утворивши захисний дует з Мукі Блейлоком. Команда на чолі з Ленні Вілкенсом здолала в першому раунді плей-оф «Індіану», але вилетіла в другому від «Орландо Меджик». Наступного сезону набирав рекордні для себе 20,1 очка за гру, будучи першою опцією в атаці та граючи в одній команді з Крістіаном Лейттнером та Дікембе Мутомбо. У першому раунді плей-оф команда пройшла «Детройт», але в наступному вилетіла від «Чикаго» Майкла Джордана.

Наступного року знову набирав 20,1 очка за матч та був названий учасником Матчу всіх зірок НБА, проте знову вилетів в другому раунді плей-оф, цього разу від «Шарлотт Горнетс». У сезоні 1998—1999 вчергове допоміг «Атланті» пробитися до плей-оф, де у першому раунді вона перемогла «Детройт», але вилетіла в другому раунді від «Нью-Йорк Нікс».

1999 року перейшов до «Портленд Трейл-Блейзерс», у складі якої провів наступні 2 сезони своєї кар'єри. У команді з Рашидом Воллесом та Скотті Піппеном у складі від Сміта більше не вимагалось бути першою опцією в атаці. У своєму першому сезоні в Портленді допоміг команді дійти до плей-оф, де «Трейл-Блейзерс» у першому раунді перемогли «Міннесоту», а в другому — «Юту». У фіналі конференції «Портленд» зустрівся з «Лос-Анджелес Лейкерс», які виграли серію у семи матчах, а згодом і фінал НБА.

Наступною командою в кар'єрі гравця була «Сан-Антоніо Сперс», куди був обміняний на Дерека Андерсона та Стіва Керра. Відіграв за команду з Сан-Антоніо 2 сезони. 2003 року став чемпіоном НБА у складі команди, перемігши у фіналі «Нью-Джерсі Нетс».

З 2003 по 2004 рік грав у складі «Нью-Орлінс Горнетс».

2004 року перейшов до «Шарлотт Бобкетс», у складі якої провів наступний сезон своєї кар'єри.

Останньою ж командою в кар'єрі гравця стала «Маямі Гіт», до складу якої він повернувся 2005 року в обмін на Маліка Аллена і за яку відіграв лише частину сезону.

1994 року став чемпіоном світу у складі збірної США, а 2000 року став оліймпійським чемпіоном Сіднея.

Одружений, виховує двох синів. Є двоюрідним братом баскетболіста Кея Фелдера.

Відомий своєю благодійною діяльністю. 1997 року пожертвував 2,5 млн доларів своїй альма-матер Університету штату Мічиган. Це стало найбільшим внеском, зробленим спортсменом для закладу, де він навчався, в історії США.

Певний час працював коментатором матчів NCAA на Big Ten Network, а 2008 року — матчів НБА на NBA TV.

• Статистика ігрової кар'єри і профіль гравця на Basketball-Reference.com

1. http://espn.go.com/nba/player/_/id/781/steve-smith
2. http://espn.go.com/nba/player/stats/_/id/781/steve-smith