Сувейліх
Сувейліх (араб. صويلح) — місто в Йорданії. Входить до складу Великого Амману як округ № 16, фактично являючись північним передмістям столиці країни. Сувейліх був заснований чеченськими поселенцями в 1906 році за доби османського панування. За переписом 2015 року в ньому проживало 151 016 осіб[1].
|
Координати 32°01′48″ пн. ш. 35°49′47″ сх. д.
|
Завдяки розташування на значній висоті над рівнем моря клімат Сувейліха відрізняється від решти Великого Амману більш комфортними температурами. Він є одним з небагатьох районів Аммана, в якому взимку випадає сніг. Провідними галузями економіки міста є важка промисловість (автоскладання, металургія, цементна промисловість) та сільське господарство (вирощування маслин та винограду). Сьогодні Сувейліх вважається одним з найбільш населених районів Аммана, оскільки він має добре транспортне сполучення з іншими містами країни: Ес-Салтом, Ірбідом та Джерашем.
Історія
Поселення під назвою Айн-Сувейліх було засноване в 1906 році черкеськими і чеченськими переселенцями з метою ведення сільскогосподарської діяльності[2]. Айн-Сувейліх став четвертим поселенням в історико-географічному регіоні Балка, заселеним чеченськими біженцями з Російської імперії[3].
3 травня 1907 року на Сувейліх був здійснений нальот двох тисяч бедуїнів з племен Адвана, Аббада, Балкавія та Бані-Хасан з міст Ес-Салт і Ель-Фухейс у відповідь на попередній конфлікт, у якому було поранено пастуха-бедуїна, що випасав худобу на пшеничних полях неподалік[4]. Цей рейд закінчився смертю одинадцяти й пораненнями п'ятнадцяти поселенців та загибеллю такою ж кількості нападаючих[4]. В результаті цього нападу була викрадена вся худоба та майно всіх двадцяти восьми житлових будинків[5]. Османська влада заарештувала шістдесят людей, які, як стверджується, брали участь у нападі та звільнила з посади губернатора кази (округу) Ес-Салт. До того ж, було запроваджено великі компенсації постраждалим чеченцям[5]. Населення села за даними османського перепису населення 1915 року становило 745 осіб[6].
У 1940-х роках крізь Сувейліх було відкрито нову дорогу, що сполучає Амман з Аджлуном на північному сході країни[7].
Примітки
- The General Census - 2015. Department of Population Statistics.
- Rogan, 1994, с. 46.
- Barakat, 2015, с. 80, note 1.
- Barakat, 2015, с. 80.
- Barakat, 2015, с. 80–81.
- Barakat, 2015, с. 157.
- Rogan та Tell, 1994, с. 146.
Джерела
- Rogan, Eugene L. (1994). Bringing the State Back: The Limits of Ottoman Rule in Jordan, 1840–1910. У Rogan, Eugene L.; Tell, Tariq. Village, Steppe and State: The Social Origins of Modern Jordan. London: British Academic Press. с. 46. ISBN 1-85043-829-3.
- Rogan, Eugene L.; Tell, Tariq, ред. (1994). Village, Steppe and State: The Social Origins of Modern Jordan. London: British Academic Press. с. 146. ISBN 1-85043-829-3.