Судова реформа в Польщі (2017)

Про плани щодо реформування судової влади правляча партія «Право і справедливість» (є автором реформи) — оголосила про ще в 2015 році, після перемоги на парламентських виборах. В процесі реформи здійснена спроба внести зміни до основних законів країни, а саме до закону про Верховний суд, про Національну раду суддів, а також закон про суди загальної юрисдикції[1].

12 липня 2017 року Сейм Польщі голосами правлячої партії «Право і справедливість», яка мала абсолютну більшість, підтримав законопроект, який має на меті посилення впливу парламенту на призначення суддів. Прийняттю законопроекта передували протести прихильників влади з вимогою «відправити суд під суд»[4].

15 липня 2017 року у ночі Вища палата польського парламенту більшістю голосів сенаторів від правлячої партії «Право і справедливість» прийняла зміни до двох законів у сфері судової системи країни — про Національну раду судочинства та про суди загальної юрисдикції[5]. Під час голосування «за» реформу віддали свої голоси 57 сенаторів, а 29 висловилися «проти»[6].

Цього ж дня кілька сотень людей вийшли до президентського палацу у Варшаві на акцію протесту проти судової реформи. Вони закликали польського президента накласти вето на законопроект, який підпорядковує Верховний суд країни міністерству юстиції[7]. За даними поліції, в цей день було затримано понад 30 осіб[8].

16 липня 2017 року Варшаві біля Сейму розпочався мітинг проти судової реформи, що була запропонована польською партією «Право і справедливість»[9]. Подібні маніфестації відбулися і в інших містах Польщі, зокрема в Кракові, Щеціні, Катовіцах, тощо[10].

19 липня 2017 року Єврокомісія заявила, що у разі прийняття судової реформи, яка знищує незалежність судів, проти Польщі можуть бути застосовані санкції[11].

20 липня 2017 року лідер польської опозиції Гжегож Схетина заявив, що у Польщі назріває власний «Майдан»[11].

21 липня 2017 року більше ніж 100 тисяч поляків вийшли на акції протесту проти судової реформи[11].

Вночі з п'ятниці по суботу 22 липня 2017 року Сенат Польщі прийняв без поправок закон про Верховний суд. Прийняття закону супроводжувалося масовими протестами перед будівлями Сенату та Верховного суду[12][13].

23 липня 2017 року тривали опозиційні протести, учасники яких вимагали не запроваджувати законодавчі зміни, що посилять контроль влади над системою судочинства. У Варшаві демонстранти зібралися перед президентським палацом, розмахуючи прапорами Польщі та Євросоюзу, скандуючи «Вільний суд», «Свобода, рівність, демократія» та «Вільна Польща»[14].

24 липня 2017 року президент Польщі Анджей Дуда заявив, що використає право вето щодо законопроекту про Верховний суд, а також про Національну раду суддів[15]. Аргументуючи своє рішення, президент наголосив, що в польській правовій традиції ніколи не було такого, щоб «генеральний прокурор у якийсь спосіб міг втручатися у роботу Верховного суду як інституції, не говорячи про суддів». Президент, якому закон дає на розгляд представлених на підпис законів три тижні, наголосив, що прийняв це рішення «швидко й без зволікань» з огляду на зростаючий неспокій та поглиблення поділу в суспільстві[16].

25 липня 2017 року президент підписав один із трьох законопроектів судової реформи, а саме закон про реформування судів загальної юрисдикції[3][2][17].

• Судова система Польщі