Сулковський Павло Гнатович

Народний депутат України 4-го скликання з квітня 2002 до квітня 2006, виборчій округ № 154, Рівненська область, висунутий Блоком Віктора Ющенка «Наша Україна». «За» 30,73 %, 14 суперників. На час виборів: голова Рівненської обласної громадської організації «Спілка власників землі», член РУХу (УНР). Член фракції «Наша Україна» (травень 2002 — травень 2003), член фракції «Регіони України» (травень 2003 — вересень 2005), член фракції Партії «Регіони України» (з вересня 2005). Заступник голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин (з червня 2002).

Попри те, що однією з причин переходу з «Нашої України» до «Регіонів України» Павло Сулковський називає можливість отримання від тодішнього Прем'єр-міністра України Віктора Януковича урядових гарантій по розвитку області[4], а саме підтримку останнім відновлення виробництва комбайнів на заводі «Рівнесільмаш» у обсязі 10 тисяч одиниць на рік та створення на ньому 3 тисяч робочих місць[5] підприємство не відновило обіцяних потужностей і згідно даних 2010 р. випускає 10 видів причепів та напівпричепів[6]. У липні 2012 р. частину площ «Рівнесільмашу» було перепрофільовано під виробництво меблів[7]. Обвинувачення у зраді, які надходять з боку виборців[8] і колишніх політичних соратників[9] Павло Сулковський вважає образою честі та гідності, в окремих випадках переслідує їх у судовому порядку вимагаючи грошову компенсацію[10]

Народний депутат України 5-го скликання з квітня 2006 до листопада 2007 від Партії регіонів, № 47 в списку. На час виборів: народний депутат України, член ПР. Член фракції Партії регіонів (з травня 2006). Член Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин (з липня 2006).

Народний депутат України 6-го скликання з листопада 2007 до 12 грудня 2012 від Партії регіонів, № 129 в списку. На час виборів: народний депутат України, член ПР.

10 серпня 2012 року у другому читанні проголосував за Закон України «Про засади державної мовної політики», який суперечить Конституції України, не має фінансово-економічного обґрунтування і спрямований на знищення української мови[11][12]. Закон було прийнято із порушеннями регламенту[13][14].