Львівський національний університет природокористування

Початком історії університету було відкриття 9 січня 1856 року Вищої рільничої школи. Кошти для її будівництва та функціонування були залучені Галицьким господарським товариством. Заснування школи мало на меті посприяти вдосконаленню сільськогосподарського виробництва шляхом проведення наукових дослідів та експериментів[2].

Аналіз діяльності Дублянської Вищої рільничої школи в перший період діяльності довів, що вона не в змозі задовольнити вимоги сільськогосподарського виробництва. Саме це стало поштовхом до реформування сільськогосподарської освіти в краї[2]. Першими студентами школи були 24 учні, вони вчились платно, однак кращі з них отримували стипендії, першим директором школи став Еразм Лельовський, а від 1859 року Войцех Студзинський

• 1865 – розширення штату школи, будівництво двох професорських будинків.

• 1866 при школі організовано курси для вчителів сільських шкіл, які б мали навчати прогресивним методам ведення сільського господарства

• 1871 відкрито нижчу сільськогосподарську школу, яка до 1919 року діяла паралельно із вищою

• 1872 зміна програми та терміну навчання, замість трирічного курсу запроваджується дворічна з однорічними підготовчими курсами. Статус школи був невизначеним, це був середній професійний комплекс з окремими ознаками вищої школи.

• 1877 року, 12 грудня, школа перейшла у підпорядкування Галицького крайового уряду, отримала державне фінансування. Мовою викладання на початку була німецька та польська, згодом робочою мовою сільськогосподарської школи залишилась лише польська. Навчання тривало три роки, після чого учень мав пройти дворічну практику в одному із господарств аграрного профілю та скласти письмовий та усний випускний іспит, у разі негативної оцінки випускник мав право через рік на перездачу випускних іспитів.

• 1880 року Галицький сейм та Міністерство сільського господарства у Відні затвердили новий Статут школи, який включав докладний навчальний план, правила складання іспитів, отримання свідоцтв та інші документи, що регламентують роботу сільськогосподарської школи, яка перетворилась на вищий сільськогосподарський навчальний заклад

• 1878 рік – будівництво шкільної каплиці

• 1879 рік – будівництво цегельні (не збереглась)

• 1879-1886 – курси молодшого технічного персоналу меліораторів

• 1881 – курс для робітників горілчаної промисловості

• 1884 створено контрольно-насіннєву станцію

• 1885 року серед студентів поширились соціалістичні ідеї, відбулись збори студентів, і хоча у 1889 році дублянську групу соціалістів було розгромлено, однак в березні 1891 року школу було закрито, після чого у 1891-1892 році було запроваджено нові дисциплінарні правила, зокрема студентам було заборонено без дозволу колегії професорів вступати до будь-яких товариств та брати участь у публічних акціях.

• 1886 року закладено перше дослідне поле, де з 1891 року почато дослідження методів вирощування картоплі, поля розширено у 1894 та 1902 році, однак у 60-х роках ХХ століття їх було втрачено.

• 1888 – посвячено новий навчальний корпус

• 1890 рік – заснування метереологічної станції, яка у 1893 році долучилась до метереологічної служби Австро-Угорщини

• 1891 рік – закладено нову гуральню, що дозволило відкрити шестимісячну школу виноробів.

• 1894, 1 листопада, заселено студентами новий гуртожиток із забороною студентам мешкати за його межами. Оскільки кількість студентів зростала, то у грудні 1897 року Галицький сейм ухвалив рішення про надання гіпотетичної позики на будівництво північного крила гуртожитку

• 1895 – створено ботанічно-рільничу станцію (1897 перенесено до Львова) та хімічно-рільничу станцію

• 2 липня 1901 Галицький сейм надав Вищій школі у Дублянах статусу Рільничої академії

• 1903, грудень – засновано кафедру сільської інженерії

• 1903 рік встановлено телеграфне та телефонне сполучення між Дублянами та Львовом

• 1906 – збудовано хімічний корпус

• 1913 рік – Галицький сейм ухвалив рішення про розширення Академії рільництва, зокрема заснування зоотехнічного інституту та перенесення Високої школи лісового господарства зі Львова до Дублян та утворення лісового факультету. Статус професора прирівняно до університетського, зросла заробітня платня, поліпшено умови проживання. Однак австрійський уряд перекреслив ці плани і Рільнича академія переведена до статусу середніх шкіл, цим планам австрійського уряду завадив початок Першої світової війни.

• 1914 року через наступ російської армії процес навчання у Дублянах було перервано на один рік, у самій школі залишились лише професори Станіслав Кашиця та Ян Завідський та допоміжний персонал. Російські окупанти спробували відкрити у Дублянах російську початкову школу, однак до неї не записався жоден учень, а спроба відкрити курси вчителів російської мови не вдалася через відступ російських військ.

• 1915, грудень – у школі відновилось навчання, на заняття повернулось 30 студентів, ще 39 залишалось у війську.

• 1918 року професорська рада дозволила навчання у школі жінок, однак лише тих, чиї кандидатури було затверджено в індивідуальному порядку.

• У 1918 році у приміщеннях Академії на постої перебували вояки УГА

• 8 листопада 1919 року Рада міністрів Польщі вирішила підпорядкувати Академію рільництва у Дублянах Львівській політехніці та утворити таким чином рільничий факультет.

• жовтень 1919 року -- студенти-українці звернулись до шкільної влади із скаргою про дискримінацію, оскільки частка студентів непольської національності на факультеті не могла перевищувати 5%.

• 1922, червень рада факультету запровадила новий навчальний план та продовжила термін навчання до 4 років замість 3.

• 1924 на факультеті діє 18 кафедр: загальної хімії, фізики, ботаніки і фізіології рослин, зоології та анатомії тварин, агрохімії та грунтознавства, економіки та права, технології рільництва, обробітку грунту і захисту рослин, відгодівлі тварин, рільничої механіки, ботаніки лісу, охорони лісу, вирощування лісу, використання лісу, впорядкування лісу, лісової інженерії, рільничої адміністрації, частина кафедр розміщувалась у Львові (суч. вул. І. Котляревського), частина у Дублянах, працювало 15 професорів звичайних та 2 надзвичайних, 6 ад’юнктів, 31 асистент та навчалось 470 студентів. Також діяли допоміжні установи: станції агрохімічна, ферментаційна, торфова, рослинництва, захисту рослин, механізації рільництва, гуральня, газовня, бібліотека, ботанічний сад, навчальне господарство, метереологічна станція

• 1927 року факультет отримав у своє розпорядження перші два легкові автомобілі та дві вантажівки (ймовірно, один з них автобус), що дозволило налагодити пряме сполучення між Дублянами та Львовом, а у 1938 році запроваджено приватний автобусний маршрут, який з’єднав Дубляни з головним корпусом Львівської політехніки

• 1933, вересень Міністерство релігійних визнань і народної освіти припинило діяльність лісового відділу, 1934, липень ліквідувало рільничий відділ, офіційно – через брак коштів. Однак професорам факультету вдалось домоглися відновлення діяльності лісового відділу

• 1939, жовтень, після утвердження радянської влади у Західній Україні Львівську політехніку було перейменовано у Львівський політехнічний інститут, також зміни розпочались і на рільничо-лісовому факультеті. Зокрема політкомісар інституту Юсімов скасував викладання 25 предметів, у тому числі на факультеті припинено викладання правничих наук, аграрного законодавства, кадастру, сільськогосподарських кооперативів та громадську агрономію, інструкцій для фільварків та торгівлі сільськогосподарською продукцією на зовнішніх ринках. Натомість тепер студенти мали вивчати марксизм-ленінізм.

• У цей же період передбачено перехід на 5-річний цикл навчання, перехід на українську мову, однак на практиці це виявилось нереальним, оскільки викладачі не знали української.

• 1941, червень – у зв’язку з німецькою окупацією припинилось навчання, а корпуси Львівської політехніки перетворено на військові шпиталі. У зв’язку з тим, що внаслідок війни було втрачено чимало фахівців німецька влада була вимушена запровадити низку фахових курсів, які розміщались у приміщеннях вищих шкіл відповідного профілю, там працювали їхні ж викладачі, однак статусу вищих шкіл вони вже не мали. Зокрема у квітні 1942 року у Дублянах почав працювати Львівський сільськогосподарський інститут, мова викладання – німецька.

• 1944, січень – навчання у Дублянах знову припиняється, приміщення займають військові

• 1944 рік, жовтень, Львівська політехніка поновила свою роботу, зокрема у її складі окремо діяли сільськогосподарський та лісовий факультети. Деканом сільськогосподарського факультету став професор Шимкевич, діяло 9 кафедр: рослинництва і рільництва, грунтознавства та агрономії, селекції, генетики та насінництва, скотарства, технології сільськогосподарських продуктів, механізації сільського господарства, плодівництва, зоології, організації та економіки сільського господарства.

• 1946, вересень рільничо-лісовий факультет виведено із складу Львівського політехнічного інституту та утворено Львівський сільськогосподарський інститут, а його керівником став Яків Григорович Левченко, однак через брак приміщень доводилось використовувати можливості Львівського політехнічного інституту. У ньому утворено факультети агрономічний, плодоовочевий, лісогосподарський, механізації сільського господарства та землевпорядний з відділом геодезії. Також на всіх факультетах була передбачена заочна форма навчання. На перший курс у 1946 році було прийнято 250 студентів на стаціонарне навчання та 100 – на заочне. Також сільськогосподарський інститут отримав навчальне господарство у Дублянах та лісове у Янові. У 1947-1948 навчальному році в інституті працювало 89 викладачів, в.т.ч. 1 професор-доктор, 2 професори, 15 доцентів, кандидатів наук, 3 доценти, 20 старших викладачів, 48 асистентів

• 1948, 1 вересня лісогосподарський факультет реорганізовано у лісомеліоративний, а 16 вересня 1954 його навчальну базу передано Львівському лісотехнічному інституту

• 1948 року Сільськогосподарський інститут отримав корпус на пл. св. Юра і таким чином позбувся залежності від Львівського політехнічного інституту.

• У 1948-1949 році за безідейність у науковій роботі було звільнено завідувачів кафедр тваринництва В.П. Щербину та селекції насінництва А.І. Журбіна, 29-30 вересня 1948 року відбулось розширене засідання Ради інституту з обговорення промови академіка Трохима Лисенка, який назвав антинауковими теорії [[Грегор Мендель|МенделяЇЇ, Моргана, Вейсмана щодо спадковості та мінливості організмів, натомість возвеличувались радянські теорії Лисенка, Мічуріна, Вейсмана.

• Станом на 1 лютого 1952 року працювало 7 факультетів: агрономічний, плодоовочевий, лісомеліоративний, економіки та організації сільського господарства, механізації сільського господарства, електрифікації сільського господарства, землевпорядний. Загалом в інституті навчалось 1368 студентів, причому більшість у Львові – 1018 і лише 350 – в Дублянах

• 1950, лютий – започатковано одномісячні курси підвищення кваліфікації для голів колгоспів, згодом на їх базі створено окремий факультет

• 1963, інститут переведено в підпорядкування Міністерства сільського господарства СРСР де було створено Головне управління вищої і середньої сільськогосподарської освіти

• 1965 року Інститут повністю перебазувався у Дубляни

• 1990 року в інституті працювало 16 докторів наук та професорів, 196 доцентів та кандидатів наук, 128 старших викладачів, викладачів та асистентів без наукових звань, на стаціонарній та заочній формі навчалось 6000 студентів, при цьому розподіл між стаціонарною та заочною формою був майже один до одного.

• 5 вересня 1996 року на базі Львівського сільськогосподарського інституту утворено Львівський державний аграрний університет

• 2004 року студенти та викладачі університету активно підтримали Помаранчеву революцію [3]

• 2021, 13 серпня Міністерство освіти своїм наказом N808 перейменувало Львівський національний аграрний університет на Львівський національний університет природокористування[4]

Стефан Павлик -- директор Академії рільництва та ректор Львівської політехніки

• Лельовський Еразм (1855 - 1856)

• Жельковський Максиміліан (1856 - 1859)

• Студзинський Войцех (1859 – 1862)

• Паньковський Казімеж (1862 – 1867)

• Струсевич Зигмунд директор (1867 – 1877)

• Ау Юліуш (1877 – 1878)

• Любомемський Владислав (1878 – 1894)

• Фроммель Юліуш (1894 – 1906)

• Мікульовський-Поморський Юзеф (1906 – 1911)

• Мічинський Казимир (1911 – 1918)

• Павлик Стефан (1918 – 1919), у 1920-1921 році він був ректором Львівської політехніки

Кароль Мальсбург, професор агрономії і тваринництва

• Павлик Стефан (1919-1920)

• Мальсбург Кароль (1920-1921)

• Клеменсевич Зигмунд (1921-1922)

• Каро Леопольд (1922-1923)

• Сухарда Едвард (1923-1924), у 1937-1939 обіймав посаду ректора Львівської політехніки

• Вєрдак Шимон (1924-1925)

• Йошт Адольф (1925-1926), у 1936-1937 обіймав посаду ректора Львівської політехніки

• Козіковський Олександр (1926-1927)

• Ляденберген Ян (1927-1928)

• Шимкевич Дезидерій (1928-1929)

• Ружицький Кароль (1929-1930)

• Фулінський Бенедикт (1930-1931)

• Губицький Станіслав (1931-1932)

• Гурський Генрих (1932-1933)

• Малярський Тадеуш (1933-1935)

• Ляденберген Ян (1935-1936)

• Сухецький Казимир (1936-1937)

• Мусерович Аркадій (1937-1938)

• Плажек Едвін (1938-1939)

• Губицький Станіслав (1939-1940)

• Свентовський Болеслав (1940-1941)

• 1941-1944 – Львівська політехніка та факультет не працювали

• Шимкевич Дезидерій (1944-1945)

• Левченко Яків (1945-1946) [5]

Володимир Снітинський

• Третяков Володимир Професор, доктор економічних наук, ректор у 1947-1959 рр.

• Михайло Гончар Професор, кандидат сільськогосподарських наук, ректор у 1960-1988 рр

• Тринько Роман Іванович — академік УААН, доктор економічних наук, ректор у 1989-1998 .

• Снітинський Володимир|доктор біологічних наук, професор, академік НААНУ, ректор у 1998 – донині

[6]

Ряд будівель, які належать зараз Університету природокористування, або ж використувувались нею раніше мають статус пам’яток архітектури. Зокрема це будівлі сучасних Землевпорядного факультету, лікарні, механічної майстерні, кафедри механіки переробки і зберігання с.г. продукції та інші. [17]