Султанський Йосип Ісаакович
Султанський Йосип Ісаакович (1851 — 1924, Київ) — старший газзан і вчитель-меламед в Києві, видатний караїмський проповідник, співець-метпаллелев, вчений і педагог.
Султанський Йосип Ісаакович | ||
| ||
---|---|---|
Діяльність: | Газзан, Меламед (хедер) | |
Національність: | караїм | |
Народження: | 1851 Таврійська губернія, Російська імперія | |
Смерть: | 1922 Київ, СРСР | |
Батько: | Ісаак Султанський | |
Нагороди: | ||
Біографія
Йосип Султанський родився в караїмській сім'ї кримського газзана Ісаака Султанського, відомого проповідника і вчителя-наставника. Родина жила в Криму, оскільки батько був газзаном і в Сімферополі. і в Бахчисараї та вчителював по всіх містечках Криму де були караїмські громади. Там Йосип навчався в початковій школі, але більшість знань він почерпнув у батька та батькових друзів на приватній основі (багатий і впливовий батько-проповідник міг це собі дозволити)[1]. Набувши достатніх знань він уже міг сам викладати, тож став меламедом в початкових школах Криму.
Загалом, Йосип Султанський впродовж більше 40 років віддавав себе служінню караїмській громаді: як учитель-меламед навчав дітей та юнаків; як відомий проповідник старший газзан в Києві. В його мідраші навчалилися більшість київських караїмів.
Сучасники газзана Ісаака Султанського підмічали його ґрунтовні знання з літератури, староєврейської та караїмської мов, а також прихильність до вивчення караїмами російської мови, яку знали майже всі київські караїми. Крім того, він, як його батько, досконало володів голосом (бас) і був знаним мітпаллеле (співцем), що виконував релігійні та світські піснеспіви караїмів. Мистецьки володіючи словом, Йосип Ісаакович склав чимало проповідей та настанов караїмською мовою та, з плином часу, вони не збереглися.
Добродушний та впливовий газзан Києва опікувався майже тисячною караїмською спільнотою, входив в число очільників караїмства Росії (в Таврійське караїмське духовне правління). На його прохання: посприяти в зведенні кенаси в Києві відгукнулися тютюнові магнати брати Когени (найбільше перейнявся цим Соломон Коген) і наприкінці ХІХ століття її було збудовано (недалеко «Золотих воріт»)[2]. Завдячуючи своїй праці на користь караїмської спільноти, Йосип Ісаакович Султанський став продовжувачем караїмської династії проповідників-газанів Султанських.
Родина
Родина Ісаака Мордехайовича також знана серед караїмської спільноти[3]:
- Дідо, Султанський Мордехай Йосипович, видатний караїмський старший газзан і вчитель в Чуфут-Кале та Херсоні, гахам в Луцьку. Видатний караїмський проповідник, богослов, вчений-історик, письменник і педагог. Написав 16 книжок з проповідями, настановами і полемікою щодо суперечки караїмів і талмудистів[4].
- Батько, Султанський Ісаак Мордехайович, видатний караїмський вчений, вчитель і проповідник. Старший газзан в Одесі, Євпаторії, Севастополі, Сімферополі та Бахчисараї[5].
Див. також
Примітки
- Ганкевич В. Ю. «Очерки истории крымскотатарского народного образования (реформированиеэтноконфессиональных учебных заведений мусульман в Таврической губернии в XIX — начале XX века». — Сімферополь, 1998. 26, с. 32, 33. (рос.)
- Прихильник віри своїх одноплемінників, натхненний київським газзаном Йосипом Султанським, Соломон Коген вирішив задовольнити їх і свої власні духовні запити. І зробити це капітально. Він задумав побудувати для всієї караїмської громади Києва, яка налічувала в той час 800 чоловік, гідний храм — караїмську кенасу. gazeta.zn.ua. Процитовано 19. 08. 2015.(рос.)
- Родовід Султанського Мордехая Йосиповича. ru.rodovid.org. Процитовано 19. 08. 2015.(рос.)
- Вважався одним з найбільш видних представників караїмської науки в XIX столітті і вважав, що караїми Східної Європи мають відмінне від євреїв-талмудистів походження (тобто відмінні від десяти колін ізраїлевих). unienc.ru. Процитовано 18. 08. 2015.(рос.)
- Видатний караїмський вчений, вчитель і проповідник (син Мордехая Султанського) Ісаак ґрунтовно вивчив караїмську єврейську мову та літературу; він був відомий як один з найкращих мітпаллелів (співаків) свого часу, який володів тенором і відмінно знав мотиви кримських караїмів. dic.academic.ru. Процитовано 18. 08. 2015.(рос.)
Посилання
Джерела
- Б. С. Ельяшевич. «Караимский биографический словарь (с конца VIII в. до 1960 г.)». // Караїми. 2-e видання. — Москва: РАН, 1993 (рос.).