Сухий лиман
Сухи́й лима́н — лиман в Україні, у межах Одеського району Одеській області. Розташований на північно-західному узбережжі Чорного моря, поблизу міст Одеса й Чорноморськ.
 | |
| Берег Сухого лиману у селі Бурлача Балка | |
| Море | Чорне море |
|---|---|
| гирло | Чорне море |
| Прибережні країни |
 Україна:*Одеська область |
| Регіон | Одеська область |
| Довжина | 15 км |
| Ширина | 1,5 км |
| Площа | 10 км² |
| Максимальна глибина | 14 м |
| Середня глибина | 3—6 м |
| Об'єм | 42 млн м³ |
| Вливаються |
|
| Солоність | 14—16 ‰ |
| Міста та поселення | Одеса, Чорноморськ, Таїрове, Олександрівка, Бурлача Балка, Малодолинське, Сухий Лиман |
| ідентифікатори і посилання | |
| GeoNames | 692224 |
| У проєкті OpenStreetMap | ↑72634 ·R (Одеська область) |
  Сухий лиман Сухий лиман (Україна)  Сухий лиман Сухий лиман (Одеська область) | |
| |
 Сухий лиман у Вікісховищі | |
Опис
Довжина лиману 15 км, ширина від 0,1 до 3 км, площа 10 км², пересічна глибина 3—6 м (максимальна — 15 м). Солоність води 14—16 ‰. Ранiше лиман був відділений від Чорного моря піщано-черепашковим пересипом завширшки 70—90 м, заввишки 1,1—1,6 м. Верхня частина лиману більш мілководна (до 1,5 м), північна і західна частини відділені греблями і перетворились на прісноводні стави. До лиману впадають річки Дальник (з півночі) та Аккаржанка (із заходу).
У 1957 р. Сухий лиман у зв'язку з будівництвом Іллічівського порту був поєднаний з морем навігаційним каналом завглибшки 16 м і завширшки 180 м, тому тепер фактично являє собою морську затоку.
Флора і фауна
Поширені водолюбні рослини, при берегах зарості очерету й осоки. Лиман є місцем нересту і нагулу таких видів риб, як глось, бички (особливо чисельний зеленчак), атерина, кефалі. Через забруднення лиману чисельність і біомаса багатьох форм життя зменшується, поширюються морські види з Чорного моря.
Про назву
Свою сучасну назву лиман отримав від того, що в часи ізоляції від моря періодично пересихав, іноді до площі 1 км². Попередня назва лиману — Клайнлібентальський лиман — походить від нім. Kleinliebenthal, «Мала долина кохання». Цю назву дали лиману німецькі колоністи. Верхів'я лиману розташовані в двох долинах:
- Клайнлібенталь, нім. Kleinliebenthal, «Мала долина кохання». У цій долині розташована основна частина лиману, до якої впадає річка Дальник. На березі розташоване село Малодолинське (стара назва — Клайнлібенталь).
- Гросслібенталь, нім. Großliebenthal, «Велика долина кохання». У долині утворилася затока, до якої впадає річка Аккаржанка. На березі затоки розташоване селище Великодолинське (стара назва — Гросслібенталь).
Джерела
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
- Старушенко Л. И., Бушуев С. Г. Причерноморские лиманы Одещины и их рыбохозяйственное значение. — Одесса: Астропринт, 2001. — 151 с.
Галерея
Переїзд через лиман у верхів'ї
Верхів'я лиману: біля берега
Верхів'я лиману
Захід сонця на лимані
Портові споруди у пониззі лиману