Суґімура Харуко

Харуко Суґімура (яп. 杉村 春子 Суґімура Харуко, 6 січня 1909, Хіросіма — 4 квітня 1997, Токіо), справжнє ім'я Харуко Ісіяма (яп. 石山 春子 Ісіяма Харуко) — японська актриса театру і кіно, грала на сценах театрів Цукидзи і Бунгакудзи в п'єсах Сінгекі і знімалася в фільмах режисерів Акіри Куросави, Ясудзіро Одзу, Мікіо Нарусе і Кейсуке Кіносіти. Лауреат премії Японської академії мистецтв (1948), театральної премії Еміурі (1994) і багатьох інших, лауреат Ордена Культури (1974), почесна громадянка Токіо.

Суґімура Харуко
яп. 杉村 春子
Зображення
Ім'я при народженні Харуко Накано[1]
Дата народження 6 січня 1909(1909-01-06)[2][3][4]
Місце народження Хіросіма, Японія
Дата смерті 4 квітня 1997(1997-04-04)[2][4] (88 років)
Місце смерті Токіо-сітіd, Токіо, Японія
Громадянство  Японія
Професія акторка
Кар'єра 1927—1997
Нагороди

заслужений діяч культуриd (1974)

Blue Ribbon Awards for Best Supporting Actressd (1952)

IMDb ID 0837503
 Суґімура Харуко у Вікісховищі
Заголовок цієї статті — японське ім'я. Воно складається з прізвища та особового імені, яке слідує за ним: іменем цієї особи є Харуко, а прізвищем — Суґімура.

Біографія

Харуко Накано народилася в Хіросімі 6 січня 1909 року. У ранньому віці залишилася сиротою і була прийнята на виховання в сім'ю будівельного підрядника, який спонсорував місцевий театр Котобукідза. З дитинства дівчинку брала з собою на спектаклі прийомна мати, колишня прихильниця театру. Харуко була зачарована співом Міури Тамакі в опері «Мадам Батерфляй» і планувала стати оперною співачкою[5].

Закінчивши школу, Суґімура спробувала вступити до Токійського університету мистецтв, але не пройшла екзаменацію ні в перший раз, ні вдруге, рік по тому. Вона повернулася в рідне місто і почала працювати вчителькою музики в середній і старшій школі для дівчаток. Тут від колеги вона вперше почула про Малий театрі Цукідзі в Токіо[6]. У 1927 році Харуко знову приїхала в Токіо і була прийнята в Цукідзі в якості актриси-студентки. Вона виконувала невеликі ролі два роки, до закриття театру.

У 1932 році Суґімура зіграла у фільмі «Намико» (яп. 浪子) разом з Яеко Мідзутані[7], а в наступному році вийшла заміж за студента-медика[5] Нагахіро Кісіро, який був молодший за неї на п'ять років. Перший чоловік Харуко помер від туберкульозу в 1942 році. Овдовівши, вона зійшлася з драматургом Каору Морімото, але й він помер від туберкульозу в 1946 році. У 1950 році Суґімура вийшла заміж вдруге за лікаря Ісияму Суяхіко, який також був молодший за неї на десять років, і також помер від туберкульозу в 1966 році[8].

У 1937 році Харуко разом з кількома іншими акторами і письменниками, в тому числі Мантаро Куботу і Куніо Кісіду, стала засновницею[9], а пізніше — і зіркою театру «Бунгакудза»[10]. У 1941 році Каору Морімото написав для Харуко п'єсу «Жизнь женщины» (яп. 女の一生 онна но иссё:), головна роль у якій стала для неї найпопулярнішою роллю [11]. Суґімура багато років дружила з Юкіо Місімою і грала в його постановках[12], проте суперечки щодо його п'єси «Кото радости» (яп. 喜びの琴 ёрокоби но кото) їх остаточно посварили [13].

Харуко вважається однією з найбільш видних актрис сучасного (європеїзованого) японського театру[14]. Суґімура продовжувала грати і в літньому віці, залишивши сцену лише за два місяці до смерті. Померла вона у 1997 р. від раку підшлункової залози[15][5].

Нагороди
  • 1948: премія Японської академії мистецтв.
  • 1951: премія «Блакитна стрічка» в номінації «Краща актриса другого плану»[16].
  • 1954: премія «Майніті» в номінації «Краща актриса другого плану» .
  • 1959: премія Японської радіомовної корпорації.
  • 1969: премія «Асахі» .
  • 1969: премія «Майніті за мистецтво».
  • 1974: звання Заслуженого діяча культури.
  • 1988: премія «Фуміко Ямадзі»[17].
  • 1991: театральна премія «Кінокунья» .
  • 1991: премія Фестивалю мистецтв.
  • 1992: звання Почесного громадянина Токіо .
  • 1994: театральна премія «Йоміурі» .
  • 1995: Орден Культури — Суґімура відмовилася від нагороди[18][5].
  • 1995: премія «Майніті» в номінації «Краща актриса» .
  • 1995: премія «Ніккан Спортс» в номінації «Краща актриса» .
  • 1995: премія «Кінема Дзюмпо» в номінації «Краща актриса» .
  • 1996: премія Японських кінокритиків у номінації «Краща актриса».
  • 1998: спеціальний приз премії «Майніті» .

Вибрана фільмографія
  • Армія (1944);
  • Без жалю про нашу юність (1946);
  • Полум'я любові (1947);
  • Спокуса (1948);
  • Пізня весна (1949);
  • Коли ми зустрінемося знову (1950);
  • Раннє літо (1951);
  • Токійська повість (1953);
  • Життя жінки (1953);
  • Каламутний потік (1953);
  • Орден (1954);
  • Щоденник поліцейського (1955);
  • Йокіхі (1955);
  • Рання весна (1956);
  • За течією (1956);
  • Токійські сутінки (1957);
  • Доброго ранку (1959);
  • Водорості, що пливуть (1959);
  • Народження Японії (1959);
  • Осінь в родині Кохаягава (1961);
  • Смак сайри (1962);
  • Кайдан (1964);
  • Червона борода (1965);
  • Завод рабів (1968);
  • Скам'янілість (1975);
  • Останнє зауваження(1995).

Примітки
  1. Биографические статьи «Харуко Сугимура» в энциклопедиях «Мэйдзи» и «Япония в XX веке»
  2. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #143925636 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  3. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  4. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. Kirkup, James. Obituary: Haruko Sugimura. 8.4.1997 (англ.). www.independent.co.uk. Процитовано 26.8.2015.
  6. Vox populi, vox dei // 朝日新聞社. 論說委員室. — 原書房, 1985. — Вип. v. 60 (4 березня). — С. 22.
  7. {{{Заголовок}}} / キネマ旬報社. — キネマ旬報社, 1979. — С. 371.
  8. 悪女の一生～芝居と結婚した女優・杉村春子の生涯～ (яп.). Nifty.com. Архів оригіналу за 5 грудня 2014.
  9. Fr?d?ric L., Roth K.. {{{Заголовок}}}. — Belknap, 2002. — С. 90. — (Harvard University Press Reference Library) — ISBN 9780674017535.
  10. Poulton C.. {{{Заголовок}}}. — University of Hawaiʻi Press, 2010. — С. 50, 132. — ISBN 9780824833411.
  11. Wetmore, 2014, с. 42.
  12. Mishima Y., Kominz L.. {{{Заголовок}}}. — The University of Michigan, 2007. — С. 33. — (Michigan monograph series in Japanese studies) — ISBN 9781929280438.
  13. Wetmore, 2014, с. 47.
  14. Brisbane K., Chaturvedi R., Majumdar R., Pong C.S., Tanokura M.. {{{Заголовок}}}. — Taylor& Francis, 2005. — С. 290. — ISBN 9781134929788.
  15. Herbert I., Leclercq N.. {{{Заголовок}}}. — Taylor& Francis, 2014. — 138 с. — ISBN 9781136366772.
  16. Haruko Sugimura Awards
  17. Биографическая статья «Харуко Сугимура» на сайте театра Бунгакудза
  18. Kokusai Kōryū Kikin. {{{Заголовок}}}. — The Foundation, 1994. — С. 35.

Література
  • Wetmore K.J., Liu S., Mee E.B.. {{{Заголовок}}}. — Bloomsbury Publishing, 2014. — С. 47. — (Critical Companions) — ISBN 9781408177211.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.